Найдено 200+ «У»

УБЫТКИ ПО КРЕДИТАМ - УБЫТКИ

Словарь финансовых терминов

УБЫТКИ ПО КРЕДИТАМ - УБЫТКИ, понесенные кредитором в результате потери кредитоспособности кредитора (банкротство и т.п.).

УБЫТКИ ПО КУРСУ

Словарь финансовых терминов

УБЫТКИ ПО КУРСУ - потери при реализации акций, когда ее биржевой курс падает.

УБЫТОК

Словарь финансовых терминов

УБЫТОК - выраженный в денежной форме ущерб, который причинен одному лицу противоправными действиями другого. Под УБЫТКОМ понимаются, во-первых, расходы, произвед

УВЕЛИЧЕНИЕ КАПИТАЛА

Словарь финансовых терминов

УВЕЛИЧЕНИЕ КАПИТАЛА - операция, направленная на увеличение капитала акционерного общества.

УВЕЧЬЕ ТРУДОВОЕ

Словарь финансовых терминов

УВЕЧЬЕ ТРУДОВОЕ - повреждение здоровья рабочего или служащего вследствие несчастного случая, происшедшего:а) при выполнении трудовых обязанностей (в том числе во

УВОЛЬНЕНИЕ С РАБОТЫ

Словарь финансовых терминов

УВОЛЬНЕНИЕ С РАБОТЫ - прекращение трудового договора по основаниям, предусмотренным законом. Различаются увольнения по инициативе работника, по инициативе админи

УДЕРЖАНИЯ ИЗ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ

Словарь финансовых терминов

УДЕРЖАНИЯ ИЗ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ - допускаются только в случаях, прямо оговоренных в нормативных актах. Все допустимые по закону УДЕРЖАНИЯ ИЗ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ подра

УДОВЛЕТВОРИТЕЛЬНАЯ ПОСТАВКА

Словарь финансовых терминов

УДОВЛЕТВОРИТЕЛЬНАЯ ПОСТАВКА - выражение, обозначающее, что данные акции, золото, товар отвечают требованиям биржи либо условиям контракта.

УДОСТОВЕРЕНИЕ

Словарь финансовых терминов

УДОСТОВЕРЕНИЕ - — официальный документ, свидетельствующий личность предъявителя. — документ, подтверждающий определенные факты или права. УДОСТОВЕРЕНИЯ оформляют

УДОСТОВЕРЕНИЕ ИНВЕСТОРА

Словарь финансовых терминов

УДОСТОВЕРЕНИЕ ИНВЕСТОРА - документ, подтверждающий участие в инвестиционном фонде (не имеет номинальной стоимости).

УДОСТОВЕРЕНИЕ КЛИЕНТА БАНКА

Словарь финансовых терминов

УДОСТОВЕРЕНИЕ КЛИЕНТА БАНКА - банковский сертификат в виде пластиковой карточки с данными владельца счета, номера счета, дающий право подписывать чеки.

УКАЗАНИЕ "В ПОЛЬЗУ...

Словарь финансовых терминов

УКАЗАНИЕ "В ПОЛЬЗУ..." - письменное упоминание в ценной бумаге (векселе, акции) "в пользу" такого-то позволяет осуществлять ее трансфер от одного владельца к дру

УКАЗАНИЕ "ПРИБЛИЖЕННОЕ" - УКАЗАНИЕ

Словарь финансовых терминов

УКАЗАНИЕ "ПРИБЛИЖЕННОЕ" - УКАЗАНИЕ брокеру на проведение биржевой операции, дающее ему право маневрировать в небольших пределах вокруг указанной цены.

УКАЗАНИЕ КОЛЛЕКТИВНОЕ - УКАЗАНИЕ

Словарь финансовых терминов

УКАЗАНИЕ КОЛЛЕКТИВНОЕ - УКАЗАНИЕ клиента на проведение сразу нескольких банковских операций.

УКАЗАНИЕ ПЛАТЕЖНОЕ

Словарь финансовых терминов

УКАЗАНИЕ ПЛАТЕЖНОЕ - как правило, письменное УКАЗАНИЕ (мандат) клиента своему банку на выплату определенной суммы третьему лицу.

УКАЗАНИЕ ПЛАТЕЖНОЕ ДОЛГОСРОЧНОЕ - УКАЗАНИЕ

Словарь финансовых терминов

УКАЗАНИЕ ПЛАТЕЖНОЕ ДОЛГОСРОЧНОЕ - УКАЗАНИЕ (мандат) клиента своему банку на проведение регулярных выплат (определенная дата и определенная сумма) по какому-либо

УКАЗАНИЕ СВЯЗАННОЕ - УКАЗАНИЕ

Словарь финансовых терминов

УКАЗАНИЕ СВЯЗАННОЕ - УКАЗАНИЕ на проведение двух биржевых операций (покупка акций на деньги, полученные от продажи других акций). Обе операции проводятся в один

УЛОЖЕНИЕ

Словарь финансовых терминов

УЛОЖЕНИЕ - в русском праве собрание всех действующих законов; в 19 веке - свод законов в отдельной отрасли права.

УЛЬТИМО

Словарь финансовых терминов

УЛЬТИМО - срок ликвидации фьючерсного контракта на фондовых и товарных биржах, установлен на конец определенного месяца.

УМЕНЬШЕНИЕ КАПИТАЛА

Словарь финансовых терминов

УМЕНЬШЕНИЕ КАПИТАЛА - операция по УМЕНЬШЕНИЮ декларированного капитала фирмы с целью оздоровления фирмы, столкнувшейся с трудностями финансового или производстве

УНИТАРНОЕ ГОСУДАРСТВО

Словарь финансовых терминов

УНИТАРНОЕ ГОСУДАРСТВО - форма государственного или национально-государственного устройства, при котором территории государства подразделяется на административно-

УНИЧТОЖЕНИЕ ИЛИ ПОВРЕЖДЕНИЕ ИМУЩЕСТВА

Словарь финансовых терминов

УНИЧТОЖЕНИЕ ИЛИ ПОВРЕЖДЕНИЕ ИМУЩЕСТВА - в уголовном праве преступление, заключающееся в приведении имущества в полную негодность, в результате чего оно утрачивае

УПУЩЕННАЯ ВЫГОДА

Словарь финансовых терминов

УПУЩЕННАЯ ВЫГОДА - доход или иное благо, не полученное лицом вследствие нарушения его права неисполнением обязательства, по которому оно было кредитором, либо пр

УСЛОВИЕ "БЕЗ ЗАЛОГА

Словарь финансовых терминов

"УСЛОВИЕ "БЕЗ ЗАЛОГА" - письменное обязательство должника перед своим кредитором не прибегать к другому залоговому кредиту относительно активов своей фирмы (сырь

УСЛОВИЕ "БЕЗ ИПОТЕКИ

Словарь финансовых терминов

"УСЛОВИЕ "БЕЗ ИПОТЕКИ" - обязательство в письменном виде должника перед своим кредитором не прибегать ни к какому залоговому кредиту относительно собственности,

УСЛОВИЕ "ЗОЛОТО

Словарь финансовых терминов

"УСЛОВИЕ "ЗОЛОТО" - договорной пункт, предусматривающий оплату долга золотом либо привязывающий сумму долга к эквивалентной стоимости золота.

УСЛОВИЕ "РЕАЛЬНАЯ СТОИМОСТЬ

Словарь финансовых терминов

"УСЛОВИЕ "РЕАЛЬНАЯ СТОИМОСТЬ" - договорной пункт, связывающий стоимость кредита с какой-либо реальной ценностью, например, со стоимостью золота либо очень стабил

УСЛОВИЕ АНТИДЕВАЛЬВАЦИИ

Словарь финансовых терминов

УСЛОВИЕ АНТИДЕВАЛЬВАЦИИ - договорной пункт, определяющий соотношение двух валют при заключении коммерческого контракта с целью избежать риска девальвации одной и

УСЛОВИЕ НАЛИЧНОГО РАСЧЕТА

Словарь финансовых терминов

УСЛОВИЕ НАЛИЧНОГО РАСЧЕТА - отметка на векселе, ценной бумаге, означающая, что они вручаются покупателю лишь при условии полной оплаты.

УСЛОВНАЯ ПРОЦЕНТНАЯ СТАВКА

Словарь финансовых терминов

УСЛОВНАЯ ПРОЦЕНТНАЯ СТАВКА - обязательство, не дающее право кредитору на фиксированный процент. При этом должник признает плавающий процент в зависимости от резу

УСЛУГИ ИНЖИНИРИНГОВЫЕ - УСЛУГИ

Словарь финансовых терминов

УСЛУГИ ИНЖИНИРИНГОВЫЕ - УСЛУГИ, оказываемые предприятию-заказчику при строительстве сложных промышленных и иных крупных объектов. Различают следующие виды УСЛУГ

УСЛУГИ ИНФОРМАЦИОННО-КОММЕРЧЕСКИЕ

Словарь финансовых терминов

УСЛУГИ ИНФОРМАЦИОННО-КОММЕРЧЕСКИЕ - передача по заказам предприятий и организаций коммерческой информации, содержащей сведения, необходимые для организации закуп

УСЛУГИ КОМИССИОННЫЕ

Словарь финансовых терминов

УСЛУГИ КОМИССИОННЫЕ - в широком смысле разновидность посреднических УСЛУГ, оказываемых на основе комиссионного соглашения. На товарном рынке в соответствии с эти

УСЛУГИ КОММЕРЧЕСКИЕ

Словарь финансовых терминов

УСЛУГИ КОММЕРЧЕСКИЕ - совокупность УСЛУГ, связанных с обращением товаров, их закупкой, продажей, сбытом. Включают торговые, посреднические, комиссионные, рекламн

УСЛУГИ КОНСАЛТИНГОВЫЕ

Словарь финансовых терминов

УСЛУГИ КОНСАЛТИНГОВЫЕ - научно-консультационные УСЛУГИ предприятиям и организациям, включающие устные и письменные консультации, разработку методических рекоменд

УСЛУГИ ПОСРЕДНИЧЕСКИЕ

Словарь финансовых терминов

УСЛУГИ ПОСРЕДНИЧЕСКИЕ - разновидность коммерческих УСЛУГ. Основная цель УСЛУГ ПОСРЕДНИЧЕСКИХ - содействие заказчикам в поиске партнеров и заключении хозяйственны

УСЛУГИ РЕКЛАМНЫЕ - УСЛУГИ

Словарь финансовых терминов

УСЛУГИ РЕКЛАМНЫЕ - УСЛУГИ по рекламированию товаров. Включают рекламу через печатные издания, средства вещания, а также наружную рекламу и рекламу на транспорте,

УСТАВ

Словарь финансовых терминов

УСТАВ - установленный государством, собственником имущества или общественной организацией свод правил, регулирующих:1) правовое положение соответствующих организ

УСТАВ БАНКА

Словарь финансовых терминов

УСТАВ БАНКА - по законодательству РФ должен содержать: наименование банка и его местонахождение (почтовый адрес); перечень банковских операций, осуществляемых ба

УСТАВ ИНВЕСТИЦИОННОГО ФОНДА

Словарь финансовых терминов

УСТАВ ИНВЕСТИЦИОННОГО ФОНДА - по законодательству РФ помимо требований, предъявляемых законодательству к уставу акционерного общества, УСТАВ ИНВЕСТИЦИОННОГО ФОНД

УСТАВ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ

Словарь финансовых терминов

УСТАВ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ - по законодательству РФ в обязательном порядке должен содержать:1) наименование, место нахождения (юридический, фактический ад

УСТАВ РЕДАКЦИИ СРЕДСТВА МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ

Словарь финансовых терминов

УСТАВ РЕДАКЦИИ СРЕДСТВА МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ - принимается на общем собрании коллектива журналистов - штатных сотрудников редакции большинством голосов при наличи

УСТАВ ТОВАРНОЙ БИРЖИ

Словарь финансовых терминов

УСТАВ ТОВАРНОЙ БИРЖИ - по законодательству РФ в УСТАВЕ ТОВАРНОЙ БИРЖИ должны быть определены: структура управления и органы контроля биржи, их функции и правомоч

УСТАНОВЛЕНИЕ ФАКТОВ, ИМЕЮЩИХ ЮРИДИЧЕСКОЕ ЗНАЧ

Словарь финансовых терминов

УСТАНОВЛЕНИЕ ФАКТОВ, ИМЕЮЩИХ ЮРИДИЧЕСКОЕ ЗНАЧ. (значение) - в гражданском процессе одна из категорий дел особого производства. Закон содержит примерный перечень

УСТУПКА ТРЕБОВАНИЯ

Словарь финансовых терминов

УСТУПКА ТРЕБОВАНИЯ (цессия) - передача кредитором (цедентом) принадлежащего ему права требования другому лицу (цессионарию). УСТУПКА ТРЕБОВАНИЯ возможна, если он

УТЕЧКА КАПИТАЛОВ

Словарь финансовых терминов

УТЕЧКА КАПИТАЛОВ - капиталы, переводимые их владельцем из одной страны в другую в нарушение существующего законодательства.

УЧАСТНИКИ ГРАЖДАНСКОГО ПРОЦЕССА

Словарь финансовых терминов

УЧАСТНИКИ ГРАЖДАНСКОГО ПРОЦЕССА - участники процессуальных правоотношений, возникающих в связи с производством по гражданскому делу. В гражданском процессе УЧАСТ

УЧЕТ ВЕКСЕЛЯ

Словарь финансовых терминов

УЧЕТ ВЕКСЕЛЯ - покупка банком или специализированными кредитными учреждениями векселей до истечения их срока. При УЧЕТЕ ВЕКСЕЛЯ банк досрочно уплачивает держател

УЧЕТНЫЙ ПРОЦЕНТ

Словарь финансовых терминов

УЧЕТНЫЙ ПРОЦЕНТ (учетная ставка) - процент, взимаемый банками при учете векселей, т.е. при покупке их банком до наступления срока платежа. При учете векселей бан

УЧРЕДИТЕЛЬНЫЕ ДОКУМЕНТЫ ПРЕДПРИЯТИЯ

Словарь финансовых терминов

УЧРЕДИТЕЛЬНЫЕ ДОКУМЕНТЫ ПРЕДПРИЯТИЯ - по законодательству РФ:а) устав предприятия;б) решение о создании предприятия или договор учредителей. В уставе определяютс

УЧРЕДИТЕЛЬНЫЕ ДОКУМЕНТЫ ПРЕДПРИЯТИЯ С ИНОС. ИН

Словарь финансовых терминов

УЧРЕДИТЕЛЬНЫЕ ДОКУМЕНТЫ ПРЕДПРИЯТИЯ С ИНОС. ИН. (иностранными инвестициями) - должны определять предмет и цели деятельности предприятия, состав участников, разме

УЩЕРБ ИМУЩЕСТВЕННЫЙ

Словарь финансовых терминов

УЩЕРБ ИМУЩЕСТВЕННЫЙ - ущерб, нанесенный имуществу физического или юридического лица вследствие причинения ему вреда или неисполнения заключенного с ним договора.

АКЦИЯ В УСЛОВНОЙ КОНСИГНАЦИИ

Словарь финансовых терминов

АКЦИЯ В УСЛОВНОЙ КОНСИГНАЦИИ - англо-американское выражение для обозначения АКЦИЙ, котируемых на бирже, хотя их физический выпуск еще не состоялся.

АКЦИЯ УЦЕНЕННАЯ

Словарь финансовых терминов

АКЦИЯ УЦЕНЕННАЯ - титул (акция), потерявший практически всю свою стоимость на бирже.

АКЦИЯ УЧРЕДИТЕЛЕЙ - АКЦИЯ

Словарь финансовых терминов

АКЦИЯ УЧРЕДИТЕЛЕЙ - АКЦИЯ, принадлежащая основателям фирмы либо их наследникам (если право наследования оговорено специально) и дающая право на некоторые привиле

БАЗИСНЫЕ УСЛОВИЯ

Словарь финансовых терминов

БАЗИСНЫЕ УСЛОВИЯ - основные права и обязанности сторон сделки в зависимости от условий, определяющих положение груза по отношению к транспортному средству (доста

БАЛАНСОВЫЕ УБЫТКИ

Словарь финансовых терминов

БАЛАНСОВЫЕ УБЫТКИ - убытки, полученные в результате девалоризации активов либо ревалоризации пассивов. Наиболее характерный пример - ситуация, сложившаяся на мир

БАНК УНИВЕРСАЛЬНЫЙ - БАНК

Словарь финансовых терминов

БАНК УНИВЕРСАЛЬНЫЙ - БАНК, предоставляющий своим клиентам всю гамму банковских услуг.

БАНК УПОЛНОМОЧЕННЫЙ

Словарь финансовых терминов

БАНК УПОЛНОМОЧЕННЫЙ - коммерческие БАНКИ, включая БАНКИ с участием иностранного капитала и иностранные БАНКИ, капитал которых полностью принадлежит иностранным у

БАНКОВСКИЕ УСЛОВИЯ

Словарь финансовых терминов

БАНКОВСКИЕ УСЛОВИЯ - условия, определяющие взаимоответственность банка и клиента.

БИРЖЕВОЕ УКАЗАНИЕ

Словарь финансовых терминов

БИРЖЕВОЕ УКАЗАНИЕ - указание клиента своему банку купить либо продать на бирже определенные акции.

БЮДЖЕТНОЕ УСТРОЙСТВО

Словарь финансовых терминов

БЮДЖЕТНОЕ УСТРОЙСТВО - по бюджетному законодательству РФ организация бюджетной системы, принципы ее построения. Бюджетное устройство в РФ основывается на принцип

ВАЛЮТНЫЕ УСЛОВИЯ КОНТРАКТА

Словарь финансовых терминов

ВАЛЮТНЫЕ УСЛОВИЯ КОНТРАКТА - условия, которые согласовываются при контрактах между экспортером и импортером. ВАЛЮТНЫЕ УСЛОВИЯ КОНТРАКТА включают:а) валюту цены к

ДЕПОНИРОВАНИЕ УСЛОВНОЕ

Словарь финансовых терминов

ДЕПОНИРОВАНИЕ УСЛОВНОЕ (ЭСКРОУ) - ценности, принимаемые банком на хранение и принадлежащие двум или более владельцам с условием их возвращения на строго обговоре

ДОВЕРЕННОСТЬ БЕЗ УВЕДОМЛЕНИЯ

Словарь финансовых терминов

ДОВЕРЕННОСТЬ БЕЗ УВЕДОМЛЕНИЯ - передача прав третьему лицу без предупреждения об этом должника.

ЕДИНИЦА УЧЕТА

Словарь финансовых терминов

ЕДИНИЦА УЧЕТА - физически не существующее средство расчета в межгосударственных финансовых отношениях.

ЗАЛОГ УСЛОВНО ФИКСИРОВАННЫЙ

Словарь финансовых терминов

ЗАЛОГ УСЛОВНО ФИКСИРОВАННЫЙ - долговое обязательство, выступающее в качестве гарантии договора, сделки, сумма которого не может быть зафиксирована с точностью в

ИНДЕКС УВС

Словарь финансовых терминов

ИНДЕКС УВС - один из видов международных ИНДЕКСОВ биржевых курсов; рассчитывается на базе нескольких национальных индексов.

КРЕДИТ ПО УЧЕТУ

Словарь финансовых терминов

КРЕДИТ ПО УЧЕТУ - лимит банковского КРЕДИТА, предоставляемый на основании врученных банку легко реализуемых ценных бумаг клиента. Клиент остается должником, пока

КРЕДИТ УЧИТЫВАЕМЫЙ

Словарь финансовых терминов

КРЕДИТ УЧИТЫВАЕМЫЙ - одна из форм биржевых операций в Швейцарии, когда в пользу государства взимается определенный процент при утере векселей.

КУРС УСТАНОВЛЕННЫЙ

Словарь финансовых терминов

КУРС УСТАНОВЛЕННЫЙ - валюта, котируемая по легальному, признанному государством КУРСУ.

МАКСИМАЛЬНО БЛАГОПРИЯТНЫЕ УСЛОВИЯ

Словарь финансовых терминов

МАКСИМАЛЬНО БЛАГОПРИЯТНЫЕ УСЛОВИЯ - указание клиента по покупке либо продаже биржевых акций, выполняемое биржевым агентом либо банком при первой возможности по н

МАРЖА УЧЕТНОЙ СТАВКИ

Словарь финансовых терминов

МАРЖА УЧЕТНОЙ СТАВКИ - разница между учетной ставкой банка по кредитам и по депозитным вкладам, что в конечном итоге определяет рентабельность банка.

НЕИСПОЛНЕНИЕ УСЛОВИЙ ЗАЙМА

Словарь финансовых терминов

НЕИСПОЛНЕНИЕ УСЛОВИЙ ЗАЙМА - когда проценты и сам капитал оплачиваются не в предусмотренных размерах.

НОМИНАЛЬНОЕ УЧАСТИЕ

Словарь финансовых терминов

НОМИНАЛЬНОЕ УЧАСТИЕ - один из второстепенных участников многосторонней кредитной операции, его участие канализируется через одного из основных кредиторов.

ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

Словарь финансовых терминов

ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ - по законодательству РФ учреждение, осуществляющее образовательный процесс, т.е. реализующее одну или нескольких образовательных прог

ОБЩИЕ УСЛОВИЯ ПОСТАВКИ

Словарь финансовых терминов

ОБЩИЕ УСЛОВИЯ ПОСТАВКИ - правила, регулирующие отношения между организациями разных государств по внешнеторговой поставке. Они не носят нормативный характер и де

ОБЪЯВЛЕНИЕ УМЕРШИМ

Словарь финансовых терминов

ОБЪЯВЛЕНИЕ УМЕРШИМ - признание судом умершим гражданина, о котором в месте его постоянного жительства нет никаких сведений в течение установленного законом срока

ОБЯЗАТЕЛЬСТВО УСЛОВНОЕ

Словарь финансовых терминов

ОБЯЗАТЕЛЬСТВО УСЛОВНОЕ - потенциальное ОБЯЗАТЕЛЬСТВО, выполняемое при определенных условиях.

ОПЕРАТИВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ

Словарь финансовых терминов

ОПЕРАТИВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ - по законодательству РФ имущество, закрепленное собственником за государственными или иными учреждениями, финансируемыми за счет собствен

ОТВЕТСТВЕННОСТЬ УГОЛОВНАЯ

Словарь финансовых терминов

ОТВЕТСТВЕННОСТЬ УГОЛОВНАЯ - одна из видов ответственности юридической; правовое последствие совершения преступления, заключающееся в применении к виновному госуд

ОЧЕРЕДНОСТЬ УДОВЛЕТВОРЕНИЯ ТРЕБОВАНИЙ

Словарь финансовых терминов

ОЧЕРЕДНОСТЬ УДОВЛЕТВОРЕНИЯ ТРЕБОВАНИЙ о взыскании по исполнительным документам - очередность удовлетворения требований взыскателей при недостаточности взыскиваем

ПЕРВИЧНАЯ СТАВКА, УМНОЖЕННАЯ НА

Словарь финансовых терминов

ПЕРВИЧНАЯ СТАВКА, УМНОЖЕННАЯ НА ... - определение процентной ставки по возобновляемому кредиту путем умножения первичной ставки процента на определенный коэффици

ПЕРЕСМОТР УСЛОВИЙ КРЕДИТА

Словарь финансовых терминов

ПЕРЕСМОТР УСЛОВИЙ КРЕДИТА - реконструкция, т.е. пересмотр основных условий оплаты кредита (учетная ставка и т.д.).

ПРЕТЕНЗИОННЫЙ ПОРЯДОК УРЕГУЛИРОВАНИЯ СПОРОВ

Словарь финансовых терминов

ПРЕТЕНЗИОННЫЙ ПОРЯДОК УРЕГУЛИРОВАНИЯ СПОРОВ - форма защиты гражданских прав: урегулирования спорных вопросов между кредитором и должником до передачи спора в суд

ПРИБЫЛЬ УЧРЕДИТЕЛЬСКАЯ

Словарь финансовых терминов

ПРИБЫЛЬ УЧРЕДИТЕЛЬСКАЯ - доход, получаемый учредителями акционерного общества в виде разницы между суммой, полученной от реализации акций по открытой подписки и

РЕЗЕРВ УСТАВНОЙ

Словарь финансовых терминов

РЕЗЕРВ УСТАВНОЙ - резервный фонд акционерного общества, определяемый уставом фирмы.

РЫНОК УЗКИЙ

Словарь финансовых терминов

РЫНОК УЗКИЙ - для данных акций РЫНОК является "ограниченным", если предлагаемый лот лимитирован и если резкое увеличение спроса либо предложения приводит к больш

СДЕЛКА С УСЛОВИЕМ НЕУСТОЙКИ

Словарь финансовых терминов

СДЕЛКА С УСЛОВИЕМ НЕУСТОЙКИ - биржевая операция, в которой один из участников резервирует право отказаться от сделки с последующей уплатой неустойки (имеется в в

СЕРТИФИКАТ ДОЛЕВОГО УЧАСТИЯ

Словарь финансовых терминов

СЕРТИФИКАТ ДОЛЕВОГО УЧАСТИЯ - вид ценной бумаги, подтверждающий долевое участие в капитале данной фирмы. Дает право на часть прибыли, но не право акционера.

СИСТЕМА УЧАСТИЯ

Словарь финансовых терминов

СИСТЕМА УЧАСТИЯ - владение одними корпорациями акциями других корпораций.

СТАВКА ДОЛГОСРОЧНАЯ УЧЕТНАЯ

Словарь финансовых терминов

СТАВКА ДОЛГОСРОЧНАЯ УЧЕТНАЯ - курс акций, валюты, процентная ставка, гарантированные на весь срок проведения долгосрочной операции.

СТАВКА КОММЕРЧЕСКАЯ УЧЕТНАЯ

Словарь финансовых терминов

СТАВКА КОММЕРЧЕСКАЯ УЧЕТНАЯ - ставка учета векселей, практикуемая частными, коммерческими банками. Она, как правило, выше официальной.

СТАВКА ОФИЦИАЛЬНАЯ УЧЕТНАЯ

Словарь финансовых терминов

СТАВКА ОФИЦИАЛЬНАЯ УЧЕТНАЯ - ставка учета векселей и других ценных бумаг, практикуемая Центральным банком (служит ориентиром для коммерческих банков).

СЧЕТ ПРИБЫЛЕЙ И УБЫТКОВ

Словарь финансовых терминов

СЧЕТ ПРИБЫЛЕЙ И УБЫТКОВ - часть сводного баланса, сопоставляющая прибыли и убытки.

УГАНЯТИ, НЯЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Уганяти, няю, єш, сов. в. угнати, ужену, неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. АД. І. 107. Ти за до

УГАНЯТИСЯ, НЯ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Уганятися, ня́юся, єшся, сов. в. угна́тися, жену́ся, не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський у

УГАСАТИ, СА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угасати, са́ю, єш, сов. в. угаснути, сну, неш, гл. Угасать, угаснуть. А із вечера та до півночі та свічечка не вгасала. Грин. III. 216. Огонь не вгасає. Єв. Мр.

УГАСИТИ, ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Угасити, шу, сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити. К. Досв. 31. Слова

УГАСНУТИ

Грінченко. Словник української мови

Угаснути См. Угасати. Угатити. См. Угачувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 313.

УГАЧУВАТИ, ЧУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угачувати, чую, єш, сов. в. угати́ти, чу́, тиш, гл. 1) = Загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б’є та муче людей, що

УГАЯТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Угаяти, ся. См. Угаювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 313.

УГЛАСТИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Угластий, а, е. = Вугластий. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГЛЕЦЬ, ЦЯ,

Грінченко. Словник української мови

Углець, ця, м. Уголекъ? Прийшов чернець, положив яйця в углець — нехай киплять, поки прийду вп’ять. Ном. Заг. № 12. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

УГЛИБ

Грінченко. Словник української мови

Углиб нар. Въ глубину. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГЛИБАТИ, БА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Углибати, ба́ю, єш, гл. Погружаться въ глубину. Легш їй було у безодню углибати неуважно, ніж на кручі висіти. МВ. (О. 1862. І. 98). Словарь української мови: в

УГЛИБШКИ

Грінченко. Словник української мови

Углибшки нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГЛИНА, НИ,

Грінченко. Словник української мови

Углина, ни, ж. = Вуглина. Ум. Угли́нка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГЛИТНУТИ, НУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Углитнути, ну, неш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу. Славяносерб. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

УГЛОВА, ВИ,

Грінченко. Словник української мови

Углова, ви, ж. = Вуголов 1. Вх. Зн. 73. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГЛОВИЙ, А́, Е́

Грінченко. Словник української мови

Угловий, а́, е́ = Вугловий. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГЛЯДІТИ, ДЖУ, ДИШ,

Грінченко. Словник української мови

Углядіти, джу, диш, гл. = Угледіти. Угляділи вони знов. Рудч. Ск. І. 123. Тільки вгляділа Якова, зараз до його і підскочила. Стор. II. 2. Словарь української мо

УГЛЯНИЙ, А́, Е́

Грінченко. Словник української мови

Угляний, а́, е́ ? По-при пшеницю угляний гостинець. Гол. IV. 107. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГЛЯР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Угляр, ра, м. = Вугляр. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГЛЯРКА, КИ И УГЛЯРНЯ, НІ,

Грінченко. Словник української мови

Углярка, ки и углярня, ні, ж. = Вуглярка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГНАВЕЦЬ, ВЦЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угнавець, вця, м. = Вугнавець. Вх. Зн. 73. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГНАВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Угнавий, а, е. = Вугноватий. Вх. Зн. 73. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГНАВІТИ, ВІЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угнавіти, вію, єш, гл. = Угнати. Вх. Зн. 73. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГНАК, КА,

Грінченко. Словник української мови

Угнак, ка, м. = Угнавець. Вх. Зн. 73. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГНАТИ, НА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угнати, на́ю, єш, гл. = Вугнати. Вх. Зн. 73. Угнати, ся. См. Уганяти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. —

УГНИЛИЧИТИ

Грінченко. Словник української мови

Угниличити См. Угниличувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГНИЛИЧУВАТИ, ЧУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угниличувати, чую, єш, сов. в. угнили́чити, чу, чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За

УГНУТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Угнути, ся. См. Угинати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

УГНІВИТИСЯ, ВЛЮ́СЯ, ВИ́ШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угнівитися, влю́ся, ви́шся, гл. = Угніватися. Дуже вгнівивсь на мене. МВ. І. 30. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т

УГОЖДАТИ, ДА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угождати, да́ю, єш, сов. в. угоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вам хоч голову пробий, ти не вгодиш. Ном. № 2699. Сам Бог людям не вгодить. Ном. № 4598.

УГОЖИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Угожий, а, е. = Вгоден. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.

УГОЛ, УГЛА,

Грінченко. Словник української мови

Угол, угла, м. = Вугол. 1) В своїй хаті і угли помагають. Ном. № 9629. 2) Чи се тая удівонька, що на углі хата. Макс. Словарь української мови: в 4-х тт. / За

УГОЛИТИ, ЛЮ, ЛИШ,

Грінченко. Словник української мови

Уголити, лю, лиш, гл. 1) Оголить, обнажить. 2) Сдѣлать бѣднымъ. Г. Барв. 434. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

УГОЛОС

Грінченко. Словник української мови

Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Шевч. І. 52. Троянки вголос загули. Котл. Кн. II. 29. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ре

УГОНОБА, БИ,

Грінченко. Словник української мови

Угоноба, би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював…. на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму. К. ХП. 37. Словарь української мови: в 4-х тт. / За

УГОНОБИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Угонобити, ся. См. Угонобляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.

УГОНОБЛЯТИ, ЛЯЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угонобляти, ляю, єш, сов. в. угоноби́ти, блю, биш, гл. 1) Удовлетворять, удовлетворить, удовольствовать, доставлять, доставить удовольствіе. Помстою свій жаль у

УГОНОБЛЯТИСЯ, ЛЯ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угоноблятися, ля́юся, єшся, сов. в. угон битися, блюся, бишся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться, наслаждаться, насладиться. (Козацтво) танцями вгоноблялось.

УГОР, УГРА,

Грінченко. Словник української мови

Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. О. 1861. III. Кост. 30. 2) Угор = Вугор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

УГОРКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Угорка, ки, ж. 1) Венгерка, венгерская женщина. 2) Сортъ сливъ: венгерка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4.

УГОРНО

Грінченко. Словник української мови

Угорно нар. = Огурно. Син не хотів уклонитися, і угорно драв головку увишень, як мати нахиляла. МВ. ІІІ. 129. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Г

УГОРНУТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Угорнути, ся. См. Угортати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.

УГОРОД, ДА,

Грінченко. Словник української мови

Угород, да, м. = Горо́д. На вгороді вишня, за городом дві. Мет. 47. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315

УГОРОДЖУВАТИ, ДЖУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угороджувати, джую, єш, сов. в. угороди́ти, джу́, диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Н. п. Немов

УГОРОДЖУВАТИСЯ, ДЖУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угороджуватися, джуюся, єшся, сов. в. угороди́тися, джу́ся, дишся, гл. Вонзаться, вонзиться. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

УГОРСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Угорський, а, е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.

УГОРТАТИ, ТА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угортати, та́ю, єш, сов. в. угорну́ти, ну́, неш, гл. Обворачивать, обворотить, заворачивать, заворотить, закутывать, закутать. Та недужую дитину угортає в кожуши

УГОРТАТИСЯ, ТА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угортатися, та́юся, єшся, сов. в. угорну́тися, ну́ся, нешся, гл. Обворачиваться; обворотиться, заворачиваться, заворотиться. Словарь української мови: в 4-х тт.

УГОРУ

Грінченко. Словник української мови

Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. АД. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Ном. № 3830. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору. Шевч. 17. Словарь укр

УГОРЩИНА, НИ,

Грінченко. Словник української мови

Угорщина, ни, ж. Венгрія. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.

УГОРЯТИ, РЯЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угоряти, ряю, єш, сов. в. угорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058. Словарь укр

УГОРІ

Грінченко. Словник української мови

Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі? Ком. Р. ІІ. 23. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4

УГОРІТИ

Грінченко. Словник української мови

Угоріти См. Угоряти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.

УГОРІТИСЯ, РЮСЯ, РИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угорітися, рюся, ришся, гл. Разгорѣться. Вже добре вгорглось (про дрова в грубі). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

УГОСТИТИ

Грінченко. Словник української мови

Угостити См. Угощати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.

УГОТОВИТИ

Грінченко. Словник української мови

Уготовити См. Уготовляти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.

УГОТОВЛЯТИ, ЛЯ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Уготовляти, ля́ю, єш, сов. в. уготовити, влю, виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Грин. III. 29. Хліба нема в господі — хоч груди теш

УГОТУВАТИ, ТУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Уготувати, тую, єш, гл. Приготовить. На тім (світі) уготую тобі вічне панство. Стор. МПр. 71. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

УГОЦАТИ, ЦАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угоцати, цаю, єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку. Кролев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1

УГОЩАТИ, ЩАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угощати, щаю, єш, сов. в. угостити, щу, стиш, гл. Угощать, угостить. Кумом його до себе прохав, добре угощав. Н. п. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

УГРЕБТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Угребти, ся. См. Угрібати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГРИЗА, ЗИ,

Грінченко. Словник української мови

Угриза, зи, ж. = Згриза. Вх. Зн. 21. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГРИЗАТИСЯ, ЗАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угризатися, заюся, єшся, сов. в. угризтися, зуся, зешся, гл. Въѣдаться, привязываться, привязаться. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.

УГРИЗТИ, ЗУ, ЗЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Угризти, зу, зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 31

УГРИЗТИСЯ

Грінченко. Словник української мови

Угризтися См. Угризатися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГРИН, НА,

Грінченко. Словник української мови

Угрин, на, м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками. Св. Л. 269. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316

УГРИНКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Угринка, ки, ж. Венгерка. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГРИНОК, НКА,

Грінченко. Словник української мови

Угринок, нка, м. Родъ гриба. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГРИНЧУК, КА,

Грінченко. Словник української мови

Угринчук, ка, м. = Угрин. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГРОВАТИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Угроватий, а, е. = Вугроватий. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГРУЗАТИ, ЗА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угрузати, за́ю, єш, сов. в. угрузти, зну, неш, гл. Вязнуть, завязнуть. Так кінь по коліна і вгруз у землю. Рудч. Ск. II. 71. Словарь української мови: в 4-х тт.

УГРУЩАТИ, ЩА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угрущати, ща́ю, єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Б

УГРІБАТИ, БА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угрібати, ба́ю, єш, сов. в. угребти́, бу́, бе́ш, гл. Зарывать, зарыть. Украв діжку та вгріб у полову. Пирят. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б.

УГРІБАТИСЯ, БАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угрібатися, баюся, єшся, сов. в. угребтися, буся, бешся, гл. Зарываться, зарыться, врываться, врыться, прорыться. Бува, як собак нема, у хлів угрібається звір, а

УГРІВАТИ, ВА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угрівати, ва́ю, єш, сов. в. угріти, рію, єш, гл. 1) Пригрѣвать, пригрѣть, нагрѣвать, нагрѣть. А сонце гріє все та грів помаленьку; угріло Божий світ. Греб. 376.

УГРІВАТИСЯ, ВА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угріватися, ва́юся, єшся, сов. в. угрітися, ріюся, єшся, гл. 1) Согрѣваться, согрѣться, разгорячаться, разгорячиться. Ном. № 3165. Угрівся я на печі. Конст. у.

УГРІВОК, ВКУ,

Грінченко. Словник української мови

Угрівок, вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГРІШИТИСЯ, ШУСЯ, ШИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угрішитися, шуся, шишся, гл. Сдѣлать непристойное: навонять и т. п. Ним. № 14293. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

УГУ

Грінченко. Словник української мови

Угу меж. Имѣетъ утвердительное значеніе: да. Стор. I. 15. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГУДИНА, НИ,

Грінченко. Словник української мови

Угудина, ни, ж. = Огудина. Черн. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГУКАТИ, КАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Угукати, каю, єш, гл. Говорить: угу. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УГУРЕН, РНА, НЕ́, УГУРНИ́Й, А́, Е́

Грінченко. Словник української мови

Угурен, рна, не́, угурни́й, а́, е́ = Огурний. Ох масляно угурна, чому ти одна? як би тебе сім неділь, а посту одна. Мнж. 169. Хто не вгурен, той не голоден. Грин

УГУРНО

Грінченко. Словник української мови

Угурно нар. = Огурно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УДАВАННЯ, НЯ,

Грінченко. Словник української мови

Удавання, ня, с. Притворство. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 316.

УДАВНІ

Грінченко. Словник української мови

Удавні нар. Давно, нѣкогда. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 317.

УДАРИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Ударити, ся. См. Ударяти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 317.

УДАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Удати, ся. См. Удавати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 318.

УДАТНЕ

Грінченко. Словник української мови

Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано. Св. Л. 26. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 318.

УДАТНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Удатний, а, е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні — до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный. Словарь української мови

УДАТНО

Грінченко. Словник української мови

Удатно нар. = Удатне. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 318.

УДАТНІСТЬ, НОСТИ,

Грінченко. Словник української мови

Удатність, ности, ж. 1) Способность. 2) Удачность. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 318.

УДАТОК, ТКУ

Грінченко. Словник української мови

Удаток, тку Подарокъ, даяніе. Був у лікаря: казав, щоб без нічого не приходив; їм усе треба вбитків. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.

УДАХА, ХИ,

Грінченко. Словник української мови

Удаха, хи, об. Способный, способная. І не тільки тим і штиться й славиться удаха, що розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. З моїх очей усе можна з

УДАЧА, ЧІ,

Грінченко. Словник української мови

Удача, чі, ж. 1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. МВ. ІІ. 8. Така вже вдача собача. Ном. № 2941. Лучче п’ятак передачі, аби до вдачі. Ном.

УДАЧИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Удачий, а, е. = Удатний. Ледача невістка, ледача та і до роботи не вдача. ЗОЮР. II. 245. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—

УДАЧЛИВИЙ, УДАЧНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Удачливий, удачний, а, е. Щедро одаренный природой. Така вдачлива: і гарна й розумна, й роботяща. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

УДВАДЦЯТЕ

Грінченко. Словник української мови

Удвадцяте нар. Въ двадцатый разъ. О. 1862. Т. 75. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.

УДВОХ

Грінченко. Словник української мови

Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Посл. Тому добре, хто вдвох. Ном. № 10755. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т

УДВОЄ

Грінченко. Словник української мови

Удвоє нар. Вдвое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Шевч. 190. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 3

УДВУКОНЬ

Грінченко. Словник української мови

Удвуконь нар. Парой лошадей. Котить удвоконь. МВ. (О. 1862. III. 46). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 3

УДВУРЯДЬ

Грінченко. Словник української мови

Удвурядь нар. Въ два ряда. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.

УДВІЙЗІ

Грінченко. Словник української мови

Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Черн. г. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі. МВ. І. 23. Словарь української мови: в 4-х тт. / За

УДВІР’Я

Грінченко. Словник української мови

Удвір’я, с. = Уздвір’я? на вдвір’ї. На дворѣ. На вдвір’ї з жіночками та з проходящими щебече. Кв. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

УДЕНЬ

Грінченко. Словник української мови

Удень нар. Днемъ. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

УДЕНІШНІЙ, Я, Є.

Грінченко. Словник української мови

Уденішній, я, є. Дневной. Констан. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.

УДЕРЖАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Удержати, ся. См. Удержувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.

УДЕРЖУВАННЯ, НЯ,

Грінченко. Словник української мови

Удержування, ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.

УДЕРЖУВАТИ, ЖУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Удержувати, жую, єш, сов. в. удержати, жу, жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14

УДЕРЖУВАТИСЯ, ЖУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Удержуватися, жуюся, єшся, сов. в. удержатися, жуся, жишся, гл. Удерживаться, удержаться. Не держались на горі, а під горою не вдержишся. Ном. № 13518. Тепер я н

УДЕРТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Удерти, ся. См. Удирати, ся. Удесяте, нар. Въ десятый разъ. О. 1862. І. 75. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4.

УДЕСЯТЕРИТИ, РЮ, РИШ,

Грінченко. Словник української мови

Удесятерити, рю, риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

УДЖИҐНУТИ, НУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Уджиґнути, ну, неш, гл. 1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу. Грин. І. 251. 2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині. 3) Шм

УДИВИТИСЯ

Грінченко. Словник української мови

Удивитися См. Удивлятися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.

УДИВЛЯТИСЯ, ЛЯ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Удивлятися, ля́юся, єшся, сов. в. удиви́тися, влю́ся, вишся, гл. — очима. Уставляться, уставиться на кого глазами, пристально смотрѣть. Вдивився в мене очима. МВ

УДИВУВАТИСЯ, ВУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Удивуватися, вуюся, єшся, гл. Удивиться. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.

УДИЛА, УДИ́Л, МН

Грінченко. Словник української мови

Удила, уди́л, мн = Вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

УДИРАТИ, РАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Удирати, раю, єш, сов. в. удерти и удрати, удеру, реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, оторвать часть чего. Удери аршин сукна. Удрав до гапликі́в. Плохо сдѣлалъ, исп

УДИРАТИСЯ, РА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Удиратися, ра́юся, єшся, сов. в. удертися и удра́тися, удеруся, решся, гл. Врываться, ворваться, вторгаться, вторгнуться. Словарь української мови: в 4-х тт. /

УДИТИ, УДЖУ, УДИШ,

Грінченко. Словник української мови

Удити, уджу, удиш, гл. = Вудити. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.

УДИХАТИ, ХА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Удихати, ха́ю, єш, сов. в. удихну́ти, ну́, не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було. Г. Барв. 108. Словарь українс

УДКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Удка, ки, ж. = Вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. У́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119. Словарь украї

УДЛИЩЕ, ЩА, Е

Грінченко. Словник української мови

Удлище, ща, е = Вудлище. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 320.

УДНУ

Грінченко. Словник української мови

Удну нар. Внутри. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 320.

УДОБАРИТИ, РЮ, РИШ,

Грінченко. Словник української мови

Удобарити, рю, риш, гл. Понять. Вх. Зн. 5. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 320.

УДОБЕН, БНА, НЕ, УДОБЕННИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Удобен, бна, не, удобенний, а, е. Способный, годный. Та на коня сідай та предо мною повертай, та нехай я буду знати, чи удобен ти будеш поміж козаками пробувати.

УДОБРЯТИ, РЯЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Удобряти, ряю, єш, гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не віддав під суд. Харьк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 190

УДОВБАТИ

Грінченко. Словник української мови

Удовбати См. Удовбувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 320.

УДОВБУВАТИ, БУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Удовбувати, бую, єш, сов. в. удовба́ти, ба́ю, єш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4.

УДОВЕНКО, КА,

Грінченко. Словник української мови

Удовенко, ка, м. = Удовиченко. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 320.

УКРИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Укрити, ся. См. Укривати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 331.

УКУПІ

Грінченко. Словник української мови

Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Чуб. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. К. ЧР. 71. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим

УКУРИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Укурити, ся. См. Укурювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 332.

УКУРЮВАТИ, РЮЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Укурювати, рюю, єш, сов. в. укури́ти, рю, риш, гл. Запыливать, запылить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С

УКУРЮВАТИСЯ, РЮЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Укурюватися, рююся, єшся, сов. в. укури́тися, рюся, ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться. Харьк. у. Словарь української мови: в 4-х

УКУРІТИ, РІЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Укуріти, рію, єш, гл. Запылиться, задымиться. Камінюка нависла, вкуріла, а хатина тулиться під нею, як сирота під тинню. Св. Л. 213. Вкурів хліб дуже, а в мішку

УКУСИТИ

Грінченко. Словник української мови

Укусити См. Укушати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 332.

УКУСИТИСЯ, ШУСЯ, СИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Укуситися, шуся, сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

УКУСНУТИ, НУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Укуснути, ну, неш, гл. Куснуть разъ. Як укусне один (вовк). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 332.

УКУТАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Укутати, ся. См. Укутувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 332.

УКУТУВАТИ, ТУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Укутувати, тую, єш, сов. в. укутати, таю, єш, гл. 1) Окутывать, окутать, обворачивать, обворотить. Боги вкутані самими вишиваними рушниками. Г. Барв. 180. 2) Т

УКУТУВАТИСЯ, ТУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Укутуватися, туюся, єшся, сов. в. укутатися, таюся, єшся, гл. Закутываться, закутаться. Укутався рядном тай лежить. Черниг. у. Словарь української мови: в 4-х т

УКУЧИТИСЯ, ЧУСЯ, ЧИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Укучитися, чуся, чишся, гл. Наскучить, надоѣсть. Добре ніколи не укучиться. Ном. № 1712. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—

УКУЧНО

Грінченко. Словник української мови

Укучно нар. Вкучно мі. Мнѣ наскучило, надоѣло. Вх. Зн. 8. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 332.

УКУШАТИ, ШАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Укушати, шаю, єш, гл. 1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати. Н. п. 2) Употр. только сов. в: укусити, шу, сиш. Він і вкусить, і м

УКІНЧИТИСЯ, ЧУСЯ, ЧИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Укінчитися, чуся, чишся, гл. Окончиться. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 327.

УКІР

Грінченко. Словник української мови

Укір нар. см. На-вкір. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 327.

УЛА́ГОДЖУВАТИ, ДЖУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Ула́годжувати, джую, єш, сов. в. ула́годити, джу, диш, гл. 1) Улаживать, уладить. 2) Усмирять, усмирить, укрощать, укротить, успокаивать, успокоить. Злого ласк

УЛАД

Грінченко. Словник української мови

Улад нар. 1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн. Шевч. 604. 2) = До ладу. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

УЛАДИТИ, ДЖУ, ДИШ,

Грінченко. Словник української мови

Уладити, джу, диш, гл. = Уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити. Гліб. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ре

УЛАДНАТИ, ДНАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Уладнати, днаю, єш, гл. 1) Уладить. 2) Поладить. Ніяк не владнають. Лохв. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

УЛАДНУВАТИ, НУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Уладнувати, ную, єш, гл. = Уладнати 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 333.

УЛАДНУВАТИСЯ, НУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Уладнуватися, нуюся, єшся, гл. Снарядиться. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 333.

УЛАДІТИ, ДІЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Уладіти, дію, єш, гл. = Владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти? Грин. III. 615. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1

УЛАЗИТИ, ЖУ, ЗИШ,

Грінченко. Словник української мови

Улазити, жу, зиш, сов. в. улізти, зу, зеш, гл. 1) Влѣзать, влѣзть, пролѣзать, пролѣзть въ средину чего. Влізла баба в нерет, — ні назад, ні наперед. Ном. № 1008

УЛАЗИТИСЯ, ЖУСЯ, ЗИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Улазитися, жуся, зишся, гл. Влѣзать, помѣщаться. Голова від Бога, а литка скарбова: бин скільки влазиться. Ном. № 1285. В шкіру не влазишся. Ном. № 13917. Слова

УЛАЗЛИВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Улазливий, а, е. = Улізливий. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 333.

УЛАЗНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Улазний, а, е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб. Міусск. окр. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 3

УЛАМОК, МКУ,

Грінченко. Словник української мови

Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота. Щог. В. 152. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

УЛАН, НА,

Грінченко. Словник української мови

Улан, на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Н. п. Ум. Уланик, уланичок, уланчик. Ном. № 811. Грин. ІІІ. 194. Словарь української

УЛАНЕНКО, КА,

Грінченко. Словник української мови

Уланенко, ка, м. Сынъ улана. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 333.

УЛАНИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

Уланик, ка, м. Ум. отъ улан. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 333.

УЛАНИН, НА,

Грінченко. Словник української мови

Уланин, на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я ’го любила. Гол. І. 270. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—

УЛАНИЧОК, ЧКА,

Грінченко. Словник української мови

Уланичок, чка, м. Ум. отъ улан. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 333.

УПЕКТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Упекти, ся. См. Упікати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 343.

УПОКІЙНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Упокійний, а, е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить. К. Псал. 221. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

УПОРИНАТИ, НАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Упоринати, наю, єш, гл. Нырять. А ти, доненько, знай відгадати: що я не утонька упоринати. Макс. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К

УПОРОВЕНЬ

Грінченко. Словник української мови

Упоровень нар. Вровень. Там же й дощака вшкварив! Такий, шо води по дорозі впоровень коліна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словарь української мови: в 4-х тт. / За р

УПОРОМ

Грінченко. Словник української мови

Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (За

УПОРОТИ, РЮ, РЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Упороти, рю, реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ. Зміев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. /

УПОРЯДЖУВАТИ, ДЖУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Упоряджувати, джую, єш, сов. в. упорядити, джу, диш, гл. Устраивать, устроить. Впоряди так, щоб ти мене на шиї возив. МВ. (КС. 1902. X. 151). Словарь українсько

УПОСАЖУВАТИ, ЖУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Упосажувати, жую, єш, сов. в. упосажити, жу, жиш, гл. Давать, дать приданое. Шейк. Kolb. II. 24. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К

УПОСЛІ

Грінченко. Словник української мови

Упослі нар. Потомъ, послѣ. Обід дуже великий зробили упослі. Рудч. Ск. II. 148. Не зв’язуйся з лихим спершу, так і впослі бачить не будеш. Ном. № 2861. Словарь

УПОСЛІДЖАТИ, ДЖАЮ, ЄШ И УПОСЛІДЖУВАТИ, ДЖУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Упосліджати, джаю, єш и упосліджувати, джую, єш, сов. в. упослідити, джу, диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрега

УПОЇТИ, УПОЮ, ЇШ,

Грінченко. Словник української мови

Упоїти, упою, їш, гл. Упоить, напоить пьянымъ. Дак вона свого мужа упоїла чисто, щоб він нічого не знав. Рудч. Ск. І. 84. Словарь української мови: в 4-х тт. /

УПРАВИТЕЛЬ, ЛЯ,

Грінченко. Словник української мови

Управитель, ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. МВ. (О. 1862. І. 102). А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан. Шевч. 51

УПРАВИТЕЛЬКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Управителька, ки, ж. Управительница. Зміев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 348.

УПРАВИТЕЛІВ, ЛЕВА, ВЕ

Грінченко. Словник української мови

Управителів, лева, ве Принадлежащій управляющему. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 348.

УПРАВИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Управити, ся. См. Управляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 348.

УПРАВЛЯТИ, ЛЯЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Управляти, ляю, єш, сов. в. управити, влю, виш, гл. 1) Вставлять, вставить, вдѣлать. Вподовж стіни управлена…. рулка. Мнж. 134. 2) Покончить, сдѣлать, убрать.

УПРАВЛЯТИСЯ, ЛЯЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Управлятися, ляюся, єшся, сов. в. управитися, влюся, вишся, гл. 1) Управляться, управиться. Гаразд управились з мишами. Гліб. 2) Вставляться, вставиться. Слов

УПРИПУСТ

Грінченко. Словник української мови

Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно.

УПРИСІ

Грінченко. Словник української мови

Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати. Н. Вол. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 348.

УПРИЩЕРТЬ

Грінченко. Словник української мови

Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 348.

УПРОДОВЖ

Грінченко. Словник української мови

Упродовж нар. Вдоль. Стіл з росколиною упродовж. МВ. ІІ. 67. Улиця упродовж людьми заступилася. МВ. (О. 1862. І. 101). Словарь української мови: в 4-х тт. / За

УПРОСТ

Грінченко. Словник української мови

Упрост нар. Прямо. Як скочить на ноги та впрост до короля. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 348.

УПРОХАТИСЯ, ХАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Упрохатися, хаюся, єшся, гл. = Упроситися. Упрохавсь до його ночувати. Мнж. 84. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

УПРУГ, ГА,

Грінченко. Словник української мови

Упруг, га, м. 1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Г. Барв. 332. Годі! — кри

УПРЯДАТИ, ДАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Упрядати, даю, єш, сов. в. упрясти, ду, деш, гл. 1) Впрядать, впрясть. 2) Напрядать часть. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

УПУКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Упука, ки, ж. Вдавленіе. Мнж. 177. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 349.

УПУШИТИ, ШУ, ШИШ,

Грінченко. Словник української мови

Упушити, шу, шиш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили. Ном. № 12389. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

УРАДУВАТИСЯ, ДУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Урадуватися, дуюся, єшся, гл. Обрадоваться. Щоб тобі ні втішиться, ні врадуваться. Ном. № 13632. Думаєте, що я врадувався мукою своєю крівавою? Федьк. Словарь у

УРАЖІННЯ, НЯ,

Грінченко. Словник української мови

Уражіння, ня, с. Впечатлѣніе. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4.

УРДЯНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Урдяний, а, е. Съ начинкой изъ урди. Урдяні пироги, вареники. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 350

УРЕКЛИВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Урекливий, а, е. = Урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою. Мил. 50. Словарь української мови:

УРЕМЕЗОВУВАТИ, ВУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Уремезовувати, вую, єш, сов. в. уремезувати, зую, єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить связывая или сшивая. Уремезовує (латаючи) лантух так, наче довічне. Конст. у. Слов

УРЕМЕНИТИ, НЮ, НИШ,

Грінченко. Словник української мови

Уременити, ню, ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла. Кременч. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

УРИВОК, ВКА,

Грінченко. Словник української мови

Уривок, вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. Уривочок. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 351.

УРИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Урити, ся. См. Уривати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 351.

УСКРОМИТИ

Грінченко. Словник української мови

Ускромити См. Ускромляти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 356.

УСУНУТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Усунути, ся. См. Усувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 360.

Время запроса ( 0.205960393 сек)
T: 0.209390297 M: 1 D: 0