Найдено 200+ «Г»

ГАМБУРГСКАЯ МЕТОДИКА

Словарь финансовых терминов

ГАМБУРГСКАЯ МЕТОДИКА - гамбургский метод исчисления процентов по текущим счетам - процентная шкала.

ГАРАНТ

Словарь финансовых терминов

ГАРАНТ - физическое либо юридическое лицо, гарантирующее совместно (солидарно) с должником оплату векселя. Подпись гаранта обязательна на векселе.

ГАРАНТИИ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ

Словарь финансовых терминов

ГАРАНТИИ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ - система правовых средств, установленных законом для обеспечения надлежащего отправления правосудия, осуществления задач судопроизводств

ГАРАНТИЙНОЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО

Словарь финансовых терминов

ГАРАНТИЙНОЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО - гарантия, которую банк дает покупателю по просьбе поставщика товара (либо услуг) относительно исполнения последним всех пунктов контр

ГАРАНТИЙНЫЙ КРЕДИТ

Словарь финансовых терминов

ГАРАНТИЙНЫЙ КРЕДИТ - кредит, предоставляемый предприятиями друг другу под поручительство (гарантию) банка или правительственных органов.

ГАРАНТИЯ

Словарь финансовых терминов

ГАРАНТИЯ - форма соглашения, согласно которой при нарушении условий контракта банк выплачивает определенную неустойку.

ГАРАНТИЯ ПАРИТЕТА

Словарь финансовых терминов

ГАРАНТИЯ ПАРИТЕТА - гарантия обменного курса с целью избежать потерь в момент оплаты вследствие повышения либо понижения обменного курса.

ГАРАНТЫ СОЛИДАРНЫЕ

Словарь финансовых терминов

ГАРАНТЫ СОЛИДАРНЫЕ - группа лиц, совместно или независимо друг от друга, отвечающие по долговому обязательству.

ГЕРБОВЫЙ СБОР

Словарь финансовых терминов

ГЕРБОВЫЙ СБОР - государственные налоги, которыми облагаются все операции, связанные с ценными бумагами.

ГИБКИЙ ТРУСТ

Словарь финансовых терминов

ГИБКИЙ ТРУСТ - фонд капиталовложений, управляющий которым (директорский совет) имеет большую свободу в определении направления наилучших капиталовложений.

ГИПОТЕЗА

Словарь финансовых терминов

ГИПОТЕЗА - структурная часть нормы права.

ГЛАВА ГОСУДАРСТВА

Словарь финансовых терминов

ГЛАВА ГОСУДАРСТВА - высшее должностное лицо, считающееся носителем исполнительной власти и верховным представителем государства в сфере внешних сношений. В монар

ГЛАВА ПРАВИТЕЛЬСТВА

Словарь финансовых терминов

ГЛАВА ПРАВИТЕЛЬСТВА - руководитель высшего исполнительного органа власти (в странах с парламентарными формами правления - премьер-министр, председатель Совета Ми

ГОНОРАНТ

Словарь финансовых терминов

ГОНОРАНТ - лицо, поручающееся за платеж по векселю совершением особой поручительской надписи на нем.

ГОНОРАР АВТОРСКИЙ

Словарь финансовых терминов

ГОНОРАР АВТОРСКИЙ - вознаграждение, выплачиваемое автору (или его наследникам) за использование произведения науки, литературы или искусства

ГОНОРАТ

Словарь финансовых терминов

ГОНОРАТ - векселедатель, за платеж по векселю которого поручился гонорант.

ГОРИЗОНТ ПЛАНИРОВАНИЯ

Словарь финансовых терминов

ГОРИЗОНТ ПЛАНИРОВАНИЯ - промежуток времени, на который составляется план как на уровне экономики в целом, так и на уровне отдельного предприятия.

ГОРИЗОНТ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ

Словарь финансовых терминов

ГОРИЗОНТ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ - промежуток времени, на который рассчитывается прогноз развития как отдельного предприятия, так и экономики в целом.

ГОРОД

Словарь финансовых терминов

ГОРОД - населенный пункт, имеющий статус города, характеризуется, как правило, значительной численностью населения, основную часть которого составляют рабочие, с

ГОРОДСКАЯ ЧЕРТА

Словарь финансовых терминов

ГОРОДСКАЯ ЧЕРТА - внешняя граница города, определяющая его территорию и отделяющая городские земли от других категорий земель; граница города как административно

ГОРОДСКИЕ ЗЕМЛИ

Словарь финансовых терминов

ГОРОДСКИЕ ЗЕМЛИ - все земли, находящиеся в пределах городской черты.

ГОСЗАЕМ

Словарь финансовых терминов

ГОСЗАЕМ - ценные бумаги, облигации, выпущенные государством.

ГОСУДАРСТВЕННАЯ КАЗНА

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ КАЗНА - по законодательству РФ средства государственного бюджета и иное государственное имущество, не закрепленное за государственными предприяти

ГОСУДАРСТВЕННАЯ КОНТРАКТНАЯ СИСТЕМА

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ КОНТРАКТНАЯ СИСТЕМА - система организаций, осуществляющих формирование заказов на продукцию для государственных нужд, выбор исполнителей (подрядч

ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ СЛУЖБА

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ СЛУЖБА - единая система контроля за соблюдением налогового законодательства, за правильностью исчисления, полнотой и своевременностью в

ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОШЛИНА

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОШЛИНА - специальные сборы, уплачиваемые юридическими и физическими лицами, в интересах которых специально уполномоченные органы совершают дейст

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ БАНКОВ

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ БАНКОВ - по законодательству РФ осуществляется Центральным банком, который регистрирует уставы банков и ведет реестр (общереспубликан

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ КРЕСТЬЯНСКОГО Х-ВА

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ КРЕСТЬЯНСКОГО Х-ВА (хозяйства) - по законодательству РФ осуществляется районным (городским) Советом народных депутатов.

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ - по законодательству РФ независимо от его организационно-правовой формы осуществляется местными органами власти по месту

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ С

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ С иностранными инвестициями - по законодательству РФ осуществляется при наличии следующих документов:1) для совместных пр

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ, занимающихся предпринимательской деятельностью - осуществляется соответствующей местной администрацией по заявлению ф

ГОСУДАРСТВЕННАЯ СОБСТВЕННОСТЬ

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ СОБСТВЕННОСТЬ - в РФ выступает в виде федеральной собственности и собственности республик, входящих в РФ, автономной области, автономных округов,

ГОСУДАРСТВЕННАЯ ТАЙНА

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННАЯ ТАЙНА - сведения военного, экономического и политического характера, имеющие важное государственное значение и специально охраняемые государством

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПРАВО

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПРАВО - отрасль права, которую образуют совокупность государственно-правовых норм, закрепляющих основы общественного строя и политики, правового

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ - по законодательству РФ учреждается органами управления РФ, республик, входящих в состав РФ, автономной области, автономных округов,

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ АНТИМОНОПОЛЬНЫЕ ОРГАНЫ

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ АНТИМОНОПОЛЬНЫЕ ОРГАНЫ - в РФ для проведения государственной политики по развитию товарных рынков и конкуренции, ограничению монополистической де

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АППАРАТ

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АППАРАТ - система органов государства, т.е. органов, через которые осуществляется государственная власть, функции соответствующего государства; с

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВАЛЮТНЫМ ОБМЕНОМ

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВАЛЮТНЫМ ОБМЕНОМ - излишне рестрективные меры, свойственные слаборазвитым странам, ведут к превращению валюты этих стран в неконверти

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ФОНД ЗАНЯТОСТИ

Словарь финансовых терминов

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ФОНД ЗАНЯТОСТИ - самостоятельная финансовая система по реализации политики занятости и эффективной деятельности государственной службы занятости.

ГОФ-МАКЛЕР

Словарь финансовых терминов

ГОФ-МАКЛЕР - старший маклер на фондовой или товарной бирже, избираемый членами биржи на определенный срок из числа биржевых маклеров. ГОФ-МАКЛЕР осуществляет наб

ГРАЖДАНСКИЕ ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКИЕ ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ - понятие, употребляемое в гражданском праве для обозначения прав и обязанностей, составляющих содержание гражданского правоотнош

ГРАЖДАНСКИЙ ИСК

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКИЙ ИСК в уголовном процессе - требование гражданина или юридического лица о возмещении материального ущерба, понесенного от преступления, заявленное в п

ГРАЖДАНСКИЙ ИСТЕЦ

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКИЙ ИСТЕЦ - в уголовном процессе гражданин или юридическое лицо, понесшие материальный ущерб от преступления и предъявившие требование о его возмещении.

ГРАЖДАНСКИЙ КОДЕКС

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКИЙ КОДЕКС - систематизированный законодательный акт, регулирующий имущественные и связанные с ним личные неимущественные отношения, возникающие с участи

ГРАЖДАНСКИЙ ОБОРОТ

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКИЙ ОБОРОТ - гражданско-правовое выражение экономического оборота, которое опосредуется договорными и внедоговорными институтами обязательственного права

ГРАЖДАНСКИЙ ОТВЕТЧИК

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКИЙ ОТВЕТЧИК - в уголовном процессе лицо, несущее материальную ответственность за вред, причиненный преступлением. В качестве ГРАЖДАНСКОГО ОТВЕТЧИКА могу

ГРАЖДАНСКИЙ ПРОЦЕСС

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКИЙ ПРОЦЕСС - установленный нормами гражданского процессуального права порядок разбирательства и разрешения судом гражданских дел, а также порядок исполн

ГРАЖДАНСКИЙ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЙ КОДЕКС

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКИЙ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЙ КОДЕКС - систематизированный законодательный акт, устанавливающий порядок производства по гражданским делам во всех судах РФ.

ГРАЖДАНСКОЕ ДЕЛО

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКОЕ ДЕЛО - дело по спору о праве гражданском, затрагивающем права и законные интересы граждан и юридических лиц; в предусмотренных законом случаях дело п

ГРАЖДАНСКОЕ ПРОЦЕССУАЛЬНОЕ ПРАВО

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСКОЕ ПРОЦЕССУАЛЬНОЕ ПРАВО - отрасль права, устанавливающая порядок разбирательства и разрешения судом гражданских дел, а также порядок исполнения постанов

ГРАЖДАНСТВО

Словарь финансовых терминов

ГРАЖДАНСТВО - политическая и правовая принадлежность лица к конкретному государству. Проявляется как взаимоотношения между государством и лицом, находящимся под

ГРИ

Словарь финансовых терминов

ГРИ (гарантия риска инвестиций) - гарантия риска капиталовложений, направленных за рубеж. Гарантируется, как правило, государством в случае капиталовложений в об

ГРИФ

Словарь финансовых терминов

ГРИФ - — печать, штемпель с образцом подписи или каким-либо другим рукописным текстом. — Надпись на документе или издании, определяющая особый порядок пользовани

ГРУЗООТПРАВИТЕЛЬ

Словарь финансовых терминов

ГРУЗООТПРАВИТЕЛЬ - сторона договора перевозки груза, организация, отдавшая груз к перевозке и указанная в качестве отправителя в перевозочном документе.

ГРУЗОПОЛУЧАТЕЛЬ

Словарь финансовых терминов

ГРУЗОПОЛУЧАТЕЛЬ - организация, которой по указанию грузоотправителя должен быть выдан груз в пункте назначения. ГРУЗОПОЛУЧАТЕЛЬ может быть сам отправитель, но об

ГРУППА

Словарь финансовых терминов

ГРУППА - объединение юридически независимых фирм для проведения конкретных коммерческо-финансовых операций.

ГРЭ

Словарь финансовых терминов

ГРЭ (гарантия риска экспорта) - государственные либо банковские гарантии риска при проведении экспортных операций (производственный риск, транспортный риск, риск

ГУДВИЛЛ

Словарь финансовых терминов

ГУДВИЛЛ - активы, капитал фирмы, не поддающийся материальному измерению (репутация, техническая компетенция, связи, влияние).

АКТЫ ГРАЖДАНСКОГО СОСТОЯНИЯ

Словарь финансовых терминов

АКТЫ ГРАЖДАНСКОГО СОСТОЯНИЯ - основные события в жизни человека, подлежащие обязательной регистрации в государственных органах записи АКТОВ ГРАЖДАНСКОГО СОСТОЯНИ

БАЛАНС ГОДОВОЙ

Словарь финансовых терминов

БАЛАНС ГОДОВОЙ - один из видов годовых БАЛАНСОВ акционерного общества, включает БАЛАНС прибылей и убытков и индексы.

БАНК ГОСУДАРСТВЕННЫЙ - БАНК

Словарь финансовых терминов

БАНК ГОСУДАРСТВЕННЫЙ - БАНК, учреждаемый государством и обслуживающий, как правило, бюджеты государства и государственных органов, финансирующий государственные

БАНКОВСКАЯ ГАРАНТИЯ

Словарь финансовых терминов

БАНКОВСКАЯ ГАРАНТИЯ - банковский кредит клиенту в виде гарантии для получения кредита в другом финансово-кредитном учреждении (местный банк гарантирует клиента д

БАНКОВСКАЯ ГРУППА

Словарь финансовых терминов

БАНКОВСКАЯ ГРУППА - группа инвестиционных дилеров, принимающих индивидуальную финансовую ответственность в процессе подписки на ценные бумаги новых выпусков, т.е

БЮДЖЕТНЫЙ ГОД

Словарь финансовых терминов

БЮДЖЕТНЫЙ ГОД - законодательно установленный годовой срок составления, утверждения и исполнения государственного бюджета.

ДЕПОНИРОВАНИЕ ГЛОБАЛЬНОЕ

Словарь финансовых терминов

ДЕПОНИРОВАНИЕ ГЛОБАЛЬНОЕ - сдача банком на хранение в другой специализированный банк пакета ценных бумаг в строго классифицированном порядке, при этом не разреша

ЗАЛОГ ГЕНЕРАЛЬНЫЙ - ЗАЛОГ

Словарь финансовых терминов

ЗАЛОГ ГЕНЕРАЛЬНЫЙ - ЗАЛОГ должен гарантировать сумму кредита, судебные издержки и трехгодичные проценты на случай, если должник не сможет оплатить кредит, получе

ЗАПИСЬ АКТОВ ГРАЖДАНСКОГО СОСТОЯНИЯ

Словарь финансовых терминов

ЗАПИСЬ АКТОВ ГРАЖДАНСКОГО СОСТОЯНИЯ - письменные сведения об актах гражданского состояния, зафиксированные в установленном законом порядке компетентными органами

ИНОСТРАННЫЕ ГРАЖДАНЕ

Словарь финансовых терминов

ИНОСТРАННЫЕ ГРАЖДАНЕ - лица, не являющиеся гражданами данного государства и имеющие доказательства своей принадлежности к гражданству иностранного государства.

КВИТАНЦИЯ ГРУЗОВАЯ

Словарь финансовых терминов

КВИТАНЦИЯ ГРУЗОВАЯ - документ, удостоверяющий принятие органом железной дороги или внутреннего водного транспорта груза к перевозке, т.е. расписка перевозчика в

КОНОСАМЕНТ НА ГРУЗ, ПРИНЯТЫЙ К ПЕРЕВОЗКЕ

Словарь финансовых терминов

КОНОСАМЕНТ НА ГРУЗ, ПРИНЯТЫЙ К ПЕРЕВОЗКЕ - документ-расписка в получении товара для перевозки независимо от того, погружен он уже или находится на складе.

КОНТРАКТ ГАРАНТИЙНЫЙ - КОНТРАКТ

Словарь финансовых терминов

КОНТРАКТ ГАРАНТИЙНЫЙ - КОНТРАКТ, согласно которому данное физическое либо юридическое лицо обязуется выступить в роли гаранта.

КРЕДИТ ГАРАНТИРОВАННЫЙ - КРЕДИТ

Словарь финансовых терминов

КРЕДИТ ГАРАНТИРОВАННЫЙ - КРЕДИТ, предоставляемый под гарантию третьего лица, либо государства в связи с недостаточной надежностью заемщика.

КРЕДИТ НА ГОСРЕЗЕРВЫ

Словарь финансовых терминов

КРЕДИТ НА ГОСРЕЗЕРВЫ - в некоторых странах государственный КРЕДИТ на создание стратегических резервов продуктов питания, сырья.

ЛИЦА БЕЗ ГРАЖДАНСТВА

Словарь финансовых терминов

ЛИЦА БЕЗ ГРАЖДАНСТВА (апатриды) - лица, не имеющие прав гражданства в каком-либо государстве. ЛИЦА БЕЗ ГРАЖДАНСТВА подчиняются законам страны пребывания, однако

МАРЖА ГАРАНТИЙНАЯ

Словарь финансовых терминов

МАРЖА ГАРАНТИЙНАЯ - обозначает разницу между стоимостью залога и величиной предоставленного кредита.

МОМЕНТ ПЕРЕХОДА ТОВАРОВ ЧЕРЕЗ ГРАНИЦУ

Словарь финансовых терминов

МОМЕНТ ПЕРЕХОДА ТОВАРОВ ЧЕРЕЗ ГРАНИЦУ - учет экспорта и импорта ведется по моменту перехода их через государственную границу. МОМЕНТОМ ПЕРЕХОДА ТОВАРОВ ЧЕРЕЗ ГРА

НАЛОГ НА РЕАЛИЗАЦИЮ ГОРЮЧЕ-СМАЗОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ

Словарь финансовых терминов

НАЛОГ НА РЕАЛИЗАЦИЮ ГОРЮЧЕ-СМАЗОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ (федеральный и территориальный) - по российскому законодательству уплачивают предприятия, объединения, организаци

НАЛОГИ ГОСУДАРСТВЕННЫЕ

Словарь финансовых терминов

НАЛОГИ ГОСУДАРСТВЕННЫЕ - обязательные платежи, устанавливаемые и взимаемые государством с граждан, а также с юридических лиц. Возникли с появлением государства к

НЕГАБАРИТНЫЙ ГРУЗ

Словарь финансовых терминов

НЕГАБАРИТНЫЙ ГРУЗ - груз как в упаковке, так и перевозимый без тары, длина, ширина или высота которого превосходят допустимые при транспортировке обычные размеры

ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ГРАЖДАНСКАЯ

Словарь финансовых терминов

ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ГРАЖДАНСКАЯ - один из видов ответственности юридической; установленные нормами гражданского права юридические последствия неисполнения или ненадл

ОТЧЕТ ГОДОВОЙ

Словарь финансовых терминов

ОТЧЕТ ГОДОВОЙ - годовой отчет о деятельности фирмы, к которой прилагаются финансовые отчетные документы.

ПРАВО ГРАЖДАНСКОЕ

Словарь финансовых терминов

ПРАВО ГРАЖДАНСКОЕ - отрасль права, нормы которой регулируют имущественные отношения и связанные с ним личные неимущественные отношения. В предусмотренных законом

ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ ГРАЖДАНИНА

Словарь финансовых терминов

ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ ГРАЖДАНИНА - по законодательству РФ в собственности гражданина могут находиться: земельные участки; жилые дома, квартиры, дачи, садовые дома,

ПРЕКРАЩЕНИЕ ПРОИЗВОДСТВА ПО ГРАЖДАНСКОМУ ДЕЛУ

Словарь финансовых терминов

ПРЕКРАЩЕНИЕ ПРОИЗВОДСТВА ПО ГРАЖДАНСКОМУ ДЕЛУ - окончание деятельности суда по делу без вынесения решения в связи с отсутствием у заинтересованного лица права на

ПРИОБРЕТЕНИЕ ГАРАНТИЙ

Словарь финансовых терминов

ПРИОБРЕТЕНИЕ ГАРАНТИЙ - операция, направленная на получение банковской гарантии для проведения финансово-валютных либо коммерческих сделок.

РАБОЧИЙ ГОД

Словарь финансовых терминов

РАБОЧИЙ ГОД - — год в качестве рабочего или служащего на одном предприятии, в учреждении, исчисляемый со дня поступления на данное предприятие, учреждение. Учиты

РИСК СЛУЧАЙНОЙ ГИБЕЛИ ИМУЩЕСТВА

Словарь финансовых терминов

РИСК СЛУЧАЙНОЙ ГИБЕЛИ ИМУЩЕСТВА - риск возможного решения убытков в связи с гибелью или порчей имущества по причинам, не зависящим от сторон обязательства (случа

СОВЕЩАТЕЛЬНЫЙ ГОЛОС

Словарь финансовых терминов

СОВЕЩАТЕЛЬНЫЙ ГОЛОС - право участвовать в работе выборных органов или международных организаций лишь с консультативными функциями (т.е. без права на участие в го

ТЕРРИТОРИЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ

Словарь финансовых терминов

ТЕРРИТОРИЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ - часть земного шара, находящаяся под суверенитетом определенного государства. Составными частями ТЕРРИТОРИИ ГОСУДАРСТВА являются сухо

УНИТАРНОЕ ГОСУДАРСТВО

Словарь финансовых терминов

УНИТАРНОЕ ГОСУДАРСТВО - форма государственного или национально-государственного устройства, при котором территории государства подразделяется на административно-

УЧАСТНИКИ ГРАЖДАНСКОГО ПРОЦЕССА

Словарь финансовых терминов

УЧАСТНИКИ ГРАЖДАНСКОГО ПРОЦЕССА - участники процессуальных правоотношений, возникающих в связи с производством по гражданскому делу. В гражданском процессе УЧАСТ

ГА́ЙСТЕР1 = ЧОРНОГУ́З

Жайворонок. Знаки української етнокультури

га́йстер1 = чорногу́з — лелека бі­лий; звичайно білий птах з чорни­ми металевого блиску кінцями крил і червоним довгим дзьобом; коли складає крила, то здається,

ГА́ЛЯ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

га́ля — 1) полонина. Кину свої жалі на зелені галі, пушу бором свою тугу, чи не знайде другу (Леся Українка); 2) народна весняна гра, пов’язана з водінням гаїв

ГА́ЧІ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

га́чі — найдавніша загальносло­в’янська назва чоловічих штанів. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 132.

ГАВ’Я́Р = ГА́ВІР

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гав’я́р = га́вір див. а́їр. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 124.

ГАГІ́ЛКА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гагі́лка див. гаї́вка. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 124.

ГАДЮ́КА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гадю́ка — 1) (зменшено-пестли­ве та іронічне — гадю́чка; маля га­дюки — гадя́, гадюченя́, гадюча́; збільшене — гадю́чище; збірне — гадю́ччя) = га́дина (ч. гад;

ГАДЮ́ЧНИК

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гадю́чник — багаторічна трав’я­ниста рослина родини розових; квітки білі, іноді рожеві, шестипе­люсткові у золотистому суцвітті; цвіте в червні-липні; росте по в

ГАЙ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гай — 1) (зменшено-пестливі — гайо́к, гайо́чок) невеликий, перев. листяний ліс; символізує приєм­ний відпочинок, nop. у Л. Глібова: «Зелений гай, густесенький,

ГАЙДАМА́КА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гайдама́ка — 1) учасник народ­но-визвольної боротьби XVIII— початку XIXст. на Правобережній та лівобережній .Україні і ірити польсько-шляхетського та мос­ковськ

ГАЙДАМА́ЧЧИНА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Гайдама́ччина — народно-виз­вольний рух XVIII— початку XIXст. на Правобережній та Ліво­бережній Україні проти польсько-шляхетського гніту, а також відпо­відний п

ГАЙДУ́К

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гайду́к — 1) у південних слов’ян XIV—XIXст. — вояк-піхотинець (слово пішло з угорської мови), учасник збройної боротьби протитурецького панування; народний захи

ГАЙОВИ́К

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гайови́к — у дохристиянських ві­руваннях — злий дух гаю, його охоронець, господар; може полю­вати й на людину. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури:

ГАК

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гак — металевий або дерев’яний стрижень, загнутий на одному кін­ці; також багор або гачок для ловіння риби; защіпка на дверях; у давні часи — знаряддя тяжкої ка­

ГАЛАЇ́ВКА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

галаї́вка — старовинна україн­ська весняна розвага. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 128.

ГАЛУ́НКА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

галу́нка див. кра́шанка. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 131.

ГАЛЯ́ВИНА = ГАЛЯ́ВА = ГАЛЯ́ВНА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

галя́вина = галя́ва = галя́вна (зменшено-пестливі — галя́вка, га­ля́винка, галя́виночка) — поляна, звичайно на узліссі або серед лісу;прогалина в хлібах, очереті

ГАЛЯБА́РДА = АЛЕБА́РДА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

галяба́рда = алеба́рда — рід списа на довгім держаку з гостроконечною секирою й гаком. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.:

ГАМАЗЕ́Й = ГАМАЗЕ́Я = МАГАЗЕ́Й

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гамазе́й = гамазе́я = магазе́й — будівля для зберігання зерна, бо­рошна, речей і т. ін. Рушниць, каш­кетів, оружин Наклали повні гама­зеї (І. Котляревський). Жа

ГАРБА́

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гарба́ (зменшене — гарби́чка) високий віз на двох або чотирьох колесах, призначений для перевезення снопів, соломи, сіна. Не скрипіли з поля важкі гарби з золо­т

ГАРБУ́З

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гарбу́з (зменшено-пестливі — гарбу́зик, гарбузе́ць; збільшені — гарбузя́ка, гарбузи́ще) — городня сланка рослина з великими круг­лими або овальними плодами, а та

ГАЧО́К

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гачо́к — невеликий гак, крюк; символ приваби, коли кажуть: «На голий гачок не йде щупачок», «Я на такий гачок не піду». Жайворонок В. В. Знаки української етнок

ГАЇ́ВКА = ГАЇ́ЛКА = ГАГІ́ЛКА = ЯГІ́ЛКА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гаї́вка = гаї́лка = гагі́лка = ягі́лка (пестливе — ягі́лонька) = ягі́вка — у західних регіонах України — на­родна обрядова пісня, яку, на від­міну від весня́нок

ГВІЗДО́К = ЦВЯХ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гвіздо́к = цвях — загострений ме­талевий (рідше дерев’яний) стри­жень для кріплення (звичайно з шапинкою на тупому кінці); сим­вол страстей Господніх, оскіль­ки,

ГЕЙ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гей = гой = го́я — уживається як традиційний народнопісенний ви­гук. Гей, коню, гей, не одставай! Гей, коню, коню, поспішай! (А. Метлинський і М. Костомаров); Ге

ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ ПИ́САР

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Генера́льний пи́сар див. пи́сар 2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 133.

ГЕРДА́Н

Жайворонок. Знаки української етнокультури

герда́н — вовняна стьожка або ажурний комірець з бісеру, якими в Галичині, на Буковині та Закар­патті жінки прикрашають шию, а чоловіки — капелюхи. Жайворонок В

ГЕРЦЬ = ГЕ́РЕЦЬ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

герць = ге́рець — 1) двобій окре­мих лицарів перед головною бит­вою, в якому виявлялося військове мистецтво і вміння триматися на коні; герці були улюбленим вій

ГЕТЬМА́НЩИНА = ГЕТЬМАНА́Т

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Гетьма́нщина = Гетьмана́т — 1) тільки Гетьма́нщина — напів­офіційна назва території Лівобе­режної України, якою управляв гетьман (1667—1764). Стоїть одним-одна

ГЕЄ́НА ВО́ГНЕННА (О́ГНЕННА)

Жайворонок. Знаки української етнокультури

геє́на во́гненна (о́гненна) див. пе́кло. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 132.

ГИ́КАВКА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

ги́кавка — спазматичні швидкі й несподівані стискання діафрагми, що викликають характерні повторювані звуки; з нею пов’язана прикмета, — «якщо хто легенько гикає

ГИ́ЦЕЛЬ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

ги́цель — людина, що виловлює бездомних собак; уживається та­кож як лайливе слово. Лихо мамі твоїй, гицелю (С. Руданський). Жайворонок В. В. Знаки української е

ГЛАДКА́ ДОРО́ГА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гладка́ доро́га див. доро́га 2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 137.

ГЛАДІО́ЛУСИ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гладіо́луси див. коса́рики. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 137.

ГЛУЗУВА́ННЯ = ГЛУМ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

глузува́ння = глум — злісні жар­ти, дотепи; висміювання перев. фізичних вад людини з метою її принизити, образити; звичай глу­зування існував у військах князів­с

ГНІЗДЮКИ́ = СИ́ДНІ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гніздюки́ = си́дні — запорозькі козаки, що осіли на одному місці й мали власне господарство; пізніше вони звалися пала́нковими козака́ми. Жайворонок В. В. Знаки

ГО́Ж[ИЙ]

Жайворонок. Знаки української етнокультури

го́ж[ий] — 1) у народній поезії — гарний на вроду, вродливий (про людину). Ой, не жаль би мені воза, мені воза, Коли б дівка була гожа, була гожа! (пісня); Ой,

ГО́РЛО

Жайворонок. Знаки української етнокультури

го́рло (зменшено-пестливе — го́р­лечко) — передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів, то­му перерізати горло означає

ГО́РОД

Жайворонок. Знаки української етнокультури

го́род = град — старовинна назва міста (спочатку як загороджене місце, належно укріплене, щоб хо­ронитися від нападу ворога, тому городи споруджували на малодо­с

ГОВІ́ТИ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гові́ти — постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя, а також спові­датися та причащатися; гові́ння — дія за значенням гові́ти, а та

ГОЙ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гой = го́я див. гей. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 139.

ГОЛО́БЛІ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

голо́блі — дві жердини, прикріп­лені кінцями до передньої частини воза, саней тощо, в які запрягають коня; символізують самого коня, а також спільне лихо, коли к

ГОЛОВА́ТИЙ БА́ТЬКО

Жайворонок. Знаки української етнокультури

голова́тий ба́тько див. ба́тько 3. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 140.

ГОЛОВОСІ́КА = ГОЛОВОСІ́КИ = ІВА́НА ПРЕДТЕ́ЧІ = ІВАН ПІСНИ́Й

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Головосі́ка = Головосі́ки = Іва́на Предте́чі = Іван Пісни́й — христи­янське календарне свято всічення голови Пророка Івана Предте­чі (Хрестителя), що припадає на

ГОНИ́ТИ ШУЛІ́КУ (ШУЛЯКА)

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гони́ти шулі́ку (шуляка) див. Ро́зигри 1, шуля́к 2, Яри́ло 2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 143.

ГОНОР

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гонор — 1) у старовину — честь, гідність. Польща запалала, Панки сказилися …Кричать: «Гонору слово, дарма праця! Поганець!» (Т. Шев­ченко); Гонор великий, велик

ГОПА́К

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гопа́к (зменшено-пестливе — гопачо́к) — український народний швидкий танець, одиночний, пар­ний або груповий; його танцюють колом, лавами, гусаком. Побрав­шись у

ГОРБ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

горб — скривлення хребта як фі­зична вада; символ вродженої хи­би («Свого горба не бачить» — про того, хто бачить чужі, а не свої хи­би; «Горба не сховаєш» — про

ГОРИ́ЦВІТ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гори́цвіт — весняна рослина з ве­ликими жовтими квітками; адоніс; у народі рослину називають жов­тоцві́том, за́ячим ма́ком, купа́вником, польови́м кро́пом, старо

ГОРОБИ́НА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гороби́на — дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть фонами, а також плоди цього де­рева; має великі лікувальні власти­вості, тому здавна використовуєть­

ГОСПО́ДЬ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Госпо́дь — 1) одна з назв Бога у християн; у дохристиянські часи слова Господь і господин не розріз­нялися, тому Ярославна у «Слові о полку Ігоревім» за дохрист

ГОСПОДИ́НЯ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

господи́ня (зменшено-пестли­ві — господи́нька, господи́нечка) = госпо́дарка — хазяйка в господі, домі, господарстві; у народі госпо­диня оцінювалася за ладом у г

ГРЕ́ЧКА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гре́чка — однорічна трав’яна ме­доносна рослина, із зерен якої ви­готовляють високопоживну крупу та борошно; також зерно цієї росли­ни як утілення добробуту, дос

ГРИБ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гриб (зменшено-пестливі — гри­бо́к, грибо́чок) — нижча безхлоро­фільна рослина, що має форму шапинки, надітої на ніжку, і роз­множується головним чином спо­рами;

ГРОБКИ́

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Гробки́ див. Про́води 1. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 158.

ГРОМНИ́ЦЯ = ГРОМНИ́ЦІ = ГРОМИ́ЦЯ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Громни́ця = Громни́ці = Громи́ця — у давнину — свято зустрічі зими з весною, що припадає на 2/15 лютого; із прийняттям христи­янства стало називатися Стрі́тенням

ГУ́ЛІ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гу́лі — 1) = гуля́нка; 2) народнопоетична назва голубів (перев. у колискових піснях). Цитьте, гулі, не гудіте, Спить матуся, не будіте (П. Чубинський); А-а, а-

ГУ́ТА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гу́та — 1) старовинний склопла­вильний завод (гу́тник — майстер на такому заводі; гу́тництво — ви­робництво скла); поширилося гутництво в Україні з XVIст.; про

ГУЛЯ́НКА = ГУЛЯ́ННЯ = ГУЛЬБА́ = ГУ́ЛЬБОЩІ = ГУ́ЛЬБИЩЕ = ГУЛЬНЯ́

Жайворонок. Знаки української етнокультури

гуля́нка = гуля́ння = гульба́ = гу́льбощі = гу́льбище = гульня́ = гу́лі = гу́льки — 1) (зменшено-пестли­ві — гуля́нонька, гуля́ночка, гуля́н­нячко) веселе, з ро

БА́Б’ЯЧЕ ГОЛОСІ́ННЯ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

ба́б’яче голосі́ння — народна на­зва дня 17/30 вересня; за стародав­німи звичаями, у цей день належа­ло з самого ранку згадувати по­мерлих родичів та виплакатися

БОРИ́СА Й ГЛІ́БА (БОРИ́СІВ) ДЕНЬ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Бори́са й Глі́ба (Бори́сів) день— за церковним календарем, відзна­чається два рази на рік (2/15 трав­ня і 24 липня/6 серпня) як день перших руських святих, яких

КРАСНА ГІРКА

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Красна гірка — давнє народне свято (22 квітня/5 травня), що символізує зустріч весни з її крас­ним, тобто красивим, сонцем, ве­селої, напоєної пахучим повітрям,

НАКАЗНИ́Й ГЕ́ТЬМАН (ВІЙТ)

Жайворонок. Знаки української етнокультури

наказни́й ге́тьман (війт) — в Україні XVII—XVIIIст. – особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана (війта), на яку признача­лась урядом або обиралася козаць­кою

НАКРИВА́ННЯ ГОЛОВИ́

Жайворонок. Знаки української етнокультури

накрива́ння голови́ див. голова́ 3. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 384.

ПАН ГОСПО́ДАР

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Пан Госпо́дар див. госпо́дар 2. пан-госпо́дар див. госпо́дар 3. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 432.

СВЯТО́Ї ГА́ННИ (А́ННИ) ДЕНЬ

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Свято́ї Га́нни (А́нни) день див. Га́нни день. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 532.

СУДОРГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Судорга, ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне. Ном. № 6978. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4.

СУПРЯГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Супряга, ги, ж. Спряжка воловъ двухъ или нѣсколькихъ хозяевъ для того, чтобы набрать комплектъ, необходимый для плуга, — такой плугъ пашетъ тогда по очереди кажд

СІТНЯГ, ГУ́,

Грінченко. Словник української мови

Сітняг, гу́, м. = Осітняг. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 129.

ТАРГОТІТИ, ГОЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Тарготіти, гочу, тиш, гл. = Торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 19

ТАТАРЮГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Татарюга, ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

ТЕЛІГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Теліга, ги, ж. 1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі. Ном. стр. 302, № 425. 2) Деревянный треугольникъ подъ плу

ТОРГ, ГУ,

Грінченко. Словник української мови

Торг, гу, м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. Шейк. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. Посл. Я

ТОРГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Торгати, гаю, єш, гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4

ТОРГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Торгувати, гую, єш, гл. Торговать. торгувати лихом. Бѣдствовать, жить въ нуждѣ. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—190

ТРОГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Трогати, га́ю, єш, гл. Дергать. Вже з Наступі вінок сходи’: «помаленько здіймайте, косоньки не трогайте». Свад. п. Гол. IV. 219. Словарь української мови: в 4-х

ТРОЙНЯГ, ГУ,

Грінченко. Словник української мови

Тройняг, гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 286.

ТУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Туга, ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям ве

ТЯГИ, ГІВ,

Грінченко. Словник української мови

Тяги, гів, м. мн. = Тягеля. КС. 1882. XII. 511. Тяги меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги. КС. 1887. VI. 4

ТЯГТИ, ГНУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Тягти, гну, неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Рудч. Ск. І. 172. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. К. П

ТЯГТИСЯ, ГНУСЯ, НЕШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Тягтися, гнуся, нешся, гл. 1) Тянуться, тащиться. Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хвости. Левиц. Пов. 78. Тягнеться мій Омелько шляхом. Левиц. Пов. 346. 2) Тян

УБЕРЕГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Уберегати, гаю, єш, сов. в. уберегти, режу, жеш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а

УБЕРЕГАТИСЯ, ГА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Уберегатися, га́юся, єшся, сов. в. уберегтися, режуся, жешся, гл. Уберегаться, уберечься. Я горілки не п’ю, од пива не вп’юся і сам, молод, слави вбережуся. Грин

УБИГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Убигати, га́ю, єш, сов. в. убга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав

УБЛАГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Ублагати, га́ю, єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Мет. 66. Та святих отіх блага

УБОГ, ГА, ГЕ

Грінченко. Словник української мови

Убог, га, ге = Убогий. І наш Бог не вбог. Ном. № 2124. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 307.

УВЕРГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Увергати, гаю, єш, гл. Вбрасывать. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 309.

УГІЛЬ, ГЛЯ,

Грінченко. Словник української мови

Угіль, гля, м. = Вугіль. Ум. Угілець. Ном. № 10637. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 313.

УДЯГАТИСЯ, ГА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Удягатися, га́юся, єшся, сов. в. удягтися, гнуся, нешся, гл. Одѣваться, одѣться. У свитину вдягатимусь. Шевч. 504. Ой бурлака не вмивався, нема свити — не вдягав

УЛОГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Улога, ги, ж. Впадина, углубленіе. Угор. Улоги. Каменныя котловины, амфитеатральнаго вида, въ юговосточной вѣтви галицкихъ Карпатъ. Шух. І. 3. Словарь українськ

УЛЯГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Улягати, гаю, єш, гл. Мчаться (о лошадяхъ, охотн. собакахъ, волкахъ). Стриже сіренький (заєць) степом, тільки хвостиком киває, вона (собака) за ним так і уляга,

УЛЯГАТИСЯ, ГАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Улягатися, гаюся, єшся, сов. в. улягтися, жуся, жешся, гл. Улегаться, улечься. На піску улігся, та думка спати не дала. Котл. Ен. V. 6. Лихо…. в самім серці й ул

УМЕЛИГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Умелигати, гаю, єш, гл. = Умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210. Словарь української

УНИГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Унигати, гаю, єш, гл. За морить, утомить. Оце унигав коня. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

УПЕЛЬГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Упельгати, гаю, єш, гл. Устроить, управиться. Александр. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 343.

УПРУГ, ГА,

Грінченко. Словник української мови

Упруг, га, м. 1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Г. Барв. 332. Годі! — кри

УРАГ, ГА,

Грінченко. Словник української мови

Ураг, га, м. = Враг. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 349.

УСЛУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Услуга, ги, ж. Услуженіе, прислуживаніе. Взяли мене на вслугу до молодої палії. МР. II. 33. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 19

УСЛУГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Услугувати, гую, єш, гл. = Услуговувати. Нема нам ні сну, ні спочинку: бігаємо, вслугуємо, клопочемось з ранку до вечора. МВ. (О. 1862. III. 40). Словарь україн

УСМАГНУТИ, ГНУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Усмагнути, гну, неш, гл. О ягодахъ: доспѣть. Соку вишні набрались, та ще не усмагли, кислі дуже. Волч. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінч

УСТИГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Устигати, гаю, єш, сов. в. усти́г(ну)ти, гну, неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Макс. Зараз Левка стали заганяти: насилу

УСТРЯГТИ, ГНУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Устрягти, гну, неш, гл. Всунуться, застрять. Встряг старий у солому по самі пахви. Св. Л. 303. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

УТОРГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Уторгувати, гую, єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п’ятака. Шевч. 486. Словарь української мови: в 4-х тт. / За р

УТОРЛИВИЙ, А, Е. .? ВТОРЛИВА ГАННА ТО В’ЯНЕ, ТО ГАРНА.

Грінченко. Словник української мови

Уторливий, а, е. .? вторлива ганна то в’яне, то гарна.ном. № 3187 Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 365.

УТУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Утуга, ги, ж. = Туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Грин. ІІІ. 397. Яка ж мені за тобою втуга великая. Грин. ІІІ. 219.

УТЯГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Утягати, гаю, єш, сов. в. утягти, гну, неш, гл. 1) Втягивать, втянуть. 2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Грин

УТЯГАТИСЯ, ГАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Утягатися, гаюся, єшся, сов. в. утягтися, гнуся, нешся, гл. Втягиваться, втянуться. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

УТЯГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Утягувати, гую, єш, гл. = Утягати. Той рубель, що снопи утягають. Чуб. II. 11. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

УТЯГУВАТИСЯ, ГУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Утягуватися, гуюся, єшся, гл. = Утягатися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 367.

УШМАГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Ушмагати, гаю, єш, гл. Оббить. Март тоді і каже: «підожди ж ти, маю, я тобі крильця вшмагаю». То отто і тепер часто в маю мартові морози бувають. Драг. 17. Слов

ФАРМУГА, ГИ И ФАРМУҐА, ҐИ,

Грінченко. Словник української мови

Фармуга, ги и фармуґа, ґи, ж. Мучной отваръ пли жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. Фарму

ФАЦИҐАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Фациґати, гаю, єш, гл. = Хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 376.

ФРАМУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Фрамуга, ги, ж. Инша. Подольск. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 379.

ФУГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Фугувати, гую, єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157. Словарь української мови: в 4-х тт. / За р

ХАМЛЮГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Хамлюга, ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга. Др

ХАПУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Хапуга, ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв. О. 1861. І. 94. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

ХВОСТЯГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Хвостяга, ги, ж. = Хвостяка. І хвостяги нема у дворі. Ном. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 395.

ХЛОПЦЮГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Хлопцюга, ги, м. Ув. отъ хлопець. Я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Петренко (Южнор. сб. 33). Ну, вставай, хлопцюго! Млак. 77. Словарь української мови: в 4-

ХОРУГОВ, ГВИ,

Грінченко. Словник української мови

Хоругов, гви, ж. Извѣстный отрядъ войска. Іще б прогнав ляхви хоругов за Вислу. ЗОЮР. І. 318. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

ХУРДИГА, ГИ И ХУРДИ́ҐА, ҐИ,

Грінченко. Словник української мови

Хурдига, ги и хурди́ґа, ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Канев. у. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч

ЦАП’ЮГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Цап’юга, ги, м. Ув. отъ цап. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 423.

ЦАРГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Царгати, гаю, єш, сов. в. царгвути, гну, неш, гл. Дергать, дернуть. Вх. Зн. 77. Царгнув пес за ногу. Вх. Зн. 77. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б

ЦВИГАТИ, ГАЮ, ЄШ, [P]ОДН. В.[/P] ЦВИГНУТИ, НУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Цвигати, гаю, єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, ну, неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінчен

ЦВ’ЯГНУТИ, ГНУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Цв’ягнути, гну, неш, гл. = Цвигнути. Фр. (Желех.). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 426.

ЦЕГЕЯ, ГЕЇ,

Грінченко. Словник української мови

Цегея, геї, ж. Шерсть овцы мѣшанной породы отъ шпанской и простой. Павлогр. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

ЦІПУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Ціпуга, ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. См. Ціпура. Словарь української

ЧАБАНЮГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чабанюга, ги, м. Ув. отъ чабан. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 442.

ЧАПУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чапуга, ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. См. Чаполоть. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4

ЧЕПЕЛЬГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Чепельгати, га́ю, єш, гл. Пилить (ножемъ). Годі тобі чепельгати! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 451.

ЧЕПЕРА, РИ И ЧЕПЕРГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чепера, ри и чеперга, ги, ж. = Розсоха 1. Вх. Зн. 80. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 451.

ЧЕПРАГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чепрага, ги, ж. Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.). Шух. І. 275, 282, 130, 133. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б

ЧЕПІГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чепіга, ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. І. 165. На новосілля берись, а за чепігу держись. Ном. № 10121. 2) и мн.

ЧЕРГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Черга, ги, ж. Очередь, чередъ. ЗОЮР. II. 27. Приходить черга і до дякьків. Рудч. Ск. II. 29. Ми тебе поїли, зодягали і до розуму довели, — служи за нашу чергу. К

ЧЕРГОТІТИ, ГОЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Черготіти, гочу, тиш, гл. = Чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. Лохв. у. У млині камінь часто черготить. Лохв. у. Словарь ук

ЧЕРГУВАТИСЯ, ГУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Чергуватися, гуюся, єшся, гл. 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже

ЧЕРЕВУГА, ГИ И ЧЕРЕВУХА, ХИ,

Грінченко. Словник української мови

Черевуга, ги и черевуха, хи, ж. Рыба, Rhodeus amarus (Rhodeus sericeus). Вх. Пч. II. 20. Вх. Лем. 482. Вх. Уг. 275. Ум. Черевушка. Вх. Уг. 275. См. Черевань, чер

ЧЕЧУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чечуга, ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. І. 72. Рибка чечуга плаває доволі. Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52. Словарь укра

ЧИГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чига, ги, ж. = Чечуга 1. МУЕ. І. 40. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 461.

ЧИГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Чигати, га́ю, єш, гл. Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. Піднялись чужі на мене, на люю чигають душу. К. Псал. 125. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

ЧИПУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чипуга, ги, ж. Раст. = Дереза, Caragana frutescens Dc. ЗЮЗО. І. 115. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 46

ЧМИГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чмига, ги, ж. = Шмига. Якось приходиться не до чмиги. Стор. II. 204. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 46

ЧОВГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Човгати, гаю, єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. І. 355. Він оддалік ледві човгав

ЧОВГАТИСЯ, ГАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Човгатися, гаюся, єшся, гл. = Човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—

ЧОЛОВ’ЯГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чолов’яга, ги, м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов’яга. Котл. Ен. VI. 71. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов’яги. Г. Барв. 448. Так видно собі чолов’яга,

ЧУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чуга, ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга н

ЧУГАЙ, ГАЯ,

Грінченко. Словник української мови

Чугай, гая, м. Верхняя одежда, родъ свитки. О. 1861. XI. Св. 26. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Ном. № 1 і 144. Возьми Олянку під жупан! — Я жуп

ЧУЧУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Чучуга, ги, ж. = Чечуга 1. Вх. Пч. II. 18. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 480.

ШАГ, ГА,

Грінченко. Словник української мови

Шаг, га, м. Грошъ, 1/2 копейки. Ні шага грошей. Рудч. Ск. II. 27. Був шаг, та в кешені розтерся. Ном. Ум. Шажок. Грин. III. 244. Оттак наші сіромахи жидів обманю

ШАГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шагати, гаю, єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум’я так і шагає. Черниг. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінчен

ШАГНУТИ, ГНУ́, НЕ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Шагнути, гну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ шагати. А з печі як попре, як шагне. Канев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

ШВАГЕР, ГРА,

Грінченко. Словник української мови

Швагер, гра, м. Шуринъ. Чуб. V. 1145. Ум. Шва́гронько. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 488.

ШВЕЙНОГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Швейнога, ги, м. Названіе вола, у котораго заднія ноги у колѣна цѣпляются одна о другую. КС. 1897. VII. 47. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грі

ШВИГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Швигати, гаю, єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами. ЗЮЗО. І. 178. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909

ШВИГНУТИ, ГНУ́, НЕ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Швигнути, гну́, не́ш, гл. Сдернуть. Вітер як швигне хустку з голови. Черк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4

ШВИРГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Швиргати, га́ю, єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками. К. Псал. 325. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4.

ШЕВЛЮГ, ГА,

Грінченко. Словник української мови

Шевлюг, га, м. = Шелюг 1. Слизький, як в’юн, гнучкий, як шевлюг. Ком. Пр. № 673. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т

ШЕВЛЮГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Шевлюга, ги, об. Дрянь, мерзавецъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 490.

ШЕВЛЯГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Шевляга, ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у. Словарь українсько

ШЕВЦЮГА, ГИ, ШЕВЦЮ́РА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Шевцюга, ги, шевцю́ра, ри, м. Презрит.: сапожникъ. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 490.

ШЕЛЮГ, ГА,

Грінченко. Словник української мови

Шелюг, га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = Шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169. Словарь української

ШЕЛЮГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Шелюга, ги, ж. = Шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 491.

ШЕЛЯГ, ГА,

Грінченко. Словник української мови

Шеляг, га, м. 1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Стільки правди, як в шелягу сребра. Ном. № 6902. 2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Ч

ШЕРЕГ, ГУ,

Грінченко. Словник української мови

Шерег, гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Гн. II. 136. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами. АД. II. 78. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б

ШЕРЕГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шерегувати, гую, єш, гл. Строить въ ряды. Військо збірає…. все шерегує. АД. І. 15. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

ШКАТИЛЬГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шкатильгати, га́ю, єш, гл. Прихрамывать. Чуб. II. 283. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 499.

ШКИРГОТАТИ, ГОЧУ, ЧЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Шкирготати, гочу, чеш, гл. = Скреготати. Шкиргоче сорока. Вх. Лем. 485. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С.

ШКИТИЛЬГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шкитильгати, га́ю, єш, гл. = Шкатильгати. Черниг. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 500.

ШКУТИЛЬГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шкутильгати, га́ю, єш, гл. = Шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає. Черк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. —

ШКІТИЛЬГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шкітильгати, га́ю, єш, гл. = Шкитильгати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 501.

ШЛЯГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Шляга, ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня. Козел. у. Н. Вол. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

ШЛЯХТЮГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Шляхтюга, ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. —

ШМАГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шмагати, га́ю, єш, гл. Стегать, хлестать. Шось їх…. хворостиною шмагало по шиї. ХС. IV. 33. Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою ш

ШМИГА, ГИ, ШМИ́ҐА, ҐИ,

Грінченко. Словник української мови

Шмига, ги, шми́ґа, ґи, ж. 1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня. 2) У колесниковъ: дощечки длиной въ 1/2 аршина для опредѣленія спицъ

ШМИГНУТИ, ГНУ́, ГНЕ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Шмигнути, гну́, гне́ш, гл. Шмыгнуть, удрать. Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась. Рудч. Ск.

ШМИГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ И ШМИҐУВАТИ, ҐУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шмигувати, гую, єш и шмиґувати, ґую, єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

ШМОРГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шморгати, гаю, єш, гл. 1) Дергать. Конст. у. Та все її шморга за намисто. О. 1861. X. 32. 2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи шморгавки. Шух. І. 147. Сл

ШМОРГАТИСЯ, ГАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Шморгатися, гаюся, єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 506.

ШМОРГНУТИ, ГНУ́, НЕ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Шморгнути, гну́, не́ш, гл. Однокр. отъ шмо́ргати. 1) Дернуть. 2) Ударить. 3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. Сказала та й шморгнула з хати. Мир. ХРВ. 284. Да попів

ШМУЛЬГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шмульгати, гаю, єш, гл. = Шмугляти. Черк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 507.

ШНЯГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Шняга, ги, ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 507.

ШПИГ, ГА,

Грінченко. Словник української мови

Шпиг, га, м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

ШПИГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шпигати, га́ю, єш, гл. 1) Колоть. 2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. МВ. ІІ. 82. Почав його батько докірними сло

ШПИГНУТИ, ГНУ́, ГНЕ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Шпигнути, гну́, гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати. 1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть сл

ШПИГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шпигувати, гую, єш, гл. Шпіонить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 510.

ШПУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Шпуга, ги, ж. 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Камен. у. 2) Желѣзная по

ШПІГ, ГА,

Грінченко. Словник української мови

Шпіг, га, м. = Шпиг. К. ЧР. 112. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів. Овруч. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

ШПІГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шпігувати, гую, єш, гл. 1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо. Печеня салом шпігована. 2) = Шпигувати. Він давно вже шпігує, може що й довідавсь. Кіе

ШТЕЛЬВАГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Штельвага, ги, ж. Вага (въ экипажѣ). Kolb. І. 67. Гн. II. 26. Чуб. VII. 405. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4.

ШТИВЛЯГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Штивляга, ги, ж. = Штельвага. Черк.у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 513.

ШТИЛЬВАГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Штильвага, ги, ж. = Штельвага. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 513.

ШТИЛЬГАТИ, ГАЮ, ЄШ, ШТИЛЬГОТАТИ, ГОЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Штильгати, гаю, єш, штильготати, гочу, тиш, гл. = Шкитильгати. Вх. Лем. 486. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4.

ШУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Шуга, ги, ж. Первый ледъ. Черном. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 517.

ШУГАЙ, ГАЯ,

Грінченко. Словник української мови

Шугай, гая, м. 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Го

ШУГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Шугати, га́ю, єш, гл. 1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. К. Іов. 90. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254

ШУГНУТИ, ГНУ́, НЕ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Шугнути, гну́, не́ш, гл. 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч. Канев. у. Устала з труни

ШУЛЬГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Шульга, ги, ж. 1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед. Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) Ра

ЩИГОЛЬ, ГЛЯ,

Грінченко. Словник української мови

Щиголь, гля, м. пт. Щеголь, Fringilla carduelis. Ум. Щиглик. Жвавий як щиглик. Левиц. Пов. 58. Думав собі щиглик громаду збірати. Грин. III. 663. Словарь україн

ЩОГОЛЬ, ГЛЯ,

Грінченко. Словник української мови

Щоголь, гля, м. = Щиголь. Вх. Пч. II. 10. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 529.

ЮГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Юга, ги, ж. Родъ сухого тумана въ жаркій лѣтній день, — кажется, будто воздухъ смѣшанъ съ голубоватымъ дымомъ. Юга — це Петро вівці жене. Мнж. 157. У юзі сонце б

ЯРУГА, ГИ,

Грінченко. Словник української мови

Яруга, ги, ж. Большой оврагъ, логъ (См. Яр). По степових балках та яругах. Дещо. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т

ҐА́В’ЯЧИЙ, А, Е. . = ГАВИН.

Грінченко. Словник української мови

Ґа́в’ячий, а, е. . = Гавин. Ґа́в’ячий, а, е. Вороній. Новомоск. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 263

Время запроса ( 0.308446159 сек)
T: 0.311904506 M: 1 D: 0